5-4899км06 Про порушення правил безпеки дорожнього руху - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. і цивільного відповідача ОСОБА_2. на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 квітня 2005 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

громадянина України, раніше не судимого,

- за ч.1 ст. 286 КК України (2341-14) до арешту строком на 45 діб.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3. - 19 056 грн.28 коп. на відшкодування матеріальної і моральної шкоди; з ОСОБА_2. на користь потерпілого ОСОБА_3. - 9 528 грн. 14 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він 30.05.2004р., не маючи права на керування транспортними засобами, керуючи автомобілем ВАЗ-2108 і рухаючись на перехресті вулиць Гвардійська і Iнтернаціональна, на порушення вимог п.2.1,п.16.11 і знаку 2.2 Правил безпеки дорожнього руху, не зупинився перед перехрестям і не уступив дорогу автомобілю ВАЗ -2108 під керуванням ОСОБА_3., та здійснив зіткнення з автомобілем останнього, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування у зв'язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Посилається на те, що судом не з'ясовано факт наявності у ОСОБА_3. тілесних ушкоджень середньої тяжкості та не перевірено достовірність даних вказаних у схемі ДТП. Вважає, що призначене судом покарання є суворим і не відповідає тяжкості злочину та його особі.

У касаційній скарзі цивільний відповідач Ситнік В.Є. просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що суд повинен був відмовити у задоволенні цивільного позову в частині стягнення з нього заподіяної злочином шкоди, оскільки ДТП сталося у зв'язку із грубим порушенням потерпілим Правил дорожнього руху, який рухався з великою швидкістю.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення касаційних скарг в частині вирішення цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Висновки суду грунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, та його особи, який є неповнолітнім.

Разом з тим, вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд зазначив, що оскільки на момент заподіяння шкоди засуджений досяг 17 років, то крім нього шкода повинна відшкодовуватись його батьками, а саме його батьком ОСОБА_2. в розмірі 1/2 частини шкоди.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Як видно із матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3. звернувся з позовною заявою про стягнення на його користь моральної шкоди - 5 000 грн. та матеріальної шкоди - 13. 356 грн. 28 коп.(а.с.70).

З протоколу судового засідання вбачається, що потерпілий та представник цивільного відповідача цивільний позов підтримали і просили стягнути з ОСОБА_1. - 14 056 грн. 28 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди (а.с.345).

Відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України (435-15) неповнолітня особа ( у віці від 14 до 18 років)( у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини.

Суд, стягнувши з ОСОБА_2. - 9 528 грн. 14 коп., тобто 1/2 частини матеріальної і моральної шкоди, не врахував вимог зазначеного вище закону про те, що у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками. Тобто суд повинен був стягнути шкоду з неповнолітнього, а в разі відсутності майна з батька засудженого в повному обсязі.

Крім того, зазначивши в мотивувальній частині вироку про стягнення з ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3. - 14 056 грн. 28 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, суд не мотивував розмір цієї шкоди. Не навівши відповідних мотивів суд також стягнув - 4 410 грн., які потерпілий просив стягнути як упущену вигоду в результаті розірвання договору оренди автомобіля.

Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України (435-15) розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Iз матеріалів справи не видно, що стягнута матеріальна шкода у сумі 4 410 грн. поєднана з прямими реальними збитками.

Оскільки суд порушив вимоги ст.ст.1179, 1192 ЦК України (435-15) при вирішенні цивільного позову судове рішення в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. і цивільного відповідача ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 квітня 2005 року щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3. про стягнення матеріальної і моральної шкоди в сумі 19 056 грн. 28 коп. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в порядку цивільного судочинства.