Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Драги В.П.,

суддів

Буніна О.I. і Федченка О.С.,

за участю прокурора

Микитенка О.П.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві " 17" жовтня 2006 року кримінальну справу за с касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2006 року.

Вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, раніше несудимого,

засуджено за ст. 286 ч.3 КК України (2341-14) з застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 3 роки.

Вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 22 липня 2005 року приблизно о 22 год. на автошляху Одеса - Новоазовськ, в порушення вимог п.п. 19.1"а", 21.11 "а", 31.6 "б" Правил дорожнього руху

керував трактором ЮМЗ -6 номер НОМЕР_1 з причепом ПТС - 4, який не було обладнано габаритним освітленням та в кузові якого знаходились пасажири. В результаті зазначених порушень ОСОБА_1 допустив зіткнення з автомобілем МАN-19403 державний № НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2., який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого пасажири причепу ОСОБА_3. і ОСОБА_4 були смертельно травмовані, а ОСОБА_5. та ОСОБА_6. отримали відповідно тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2006 року вирок Бериславського районного суду від 23 лютого 2006 року в частині призначеного ОСОБА_1. покарання скасовано. За ст. 286 ч.3 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) ОСОБА_1. призначено 5 років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Вирок апеляційного суду оскаржено. У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що апеляційний суд не врахував молодий вік та позитивні дані про його особу, що на утриманні він має трьох неповнолітніх дітей, щире каяття, а також прохання потерпілих не позбавляти його волі. В доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_1. зазначає, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, що до відповідальності має бути притягнуто й підприємця ОСОБА_2, який давав розпорядження на проведення робіт за допомогою необладнаного освітленням причепа. Вважає, що водій автомобіля також винен у зіткненні транспортних засобів. Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1, просить скасувати судові рішення, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав вирок апеляційного суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Винність ОСОБА_1. у злочині, вчиненому за викладених у вироку обставин, доведена об"єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Дана кримінальна справа розглянута судом першої інстанції в порядку ст. 299 КПК України (1001-05) . При цьому суд в повній мірі виконав вимоги ч.3 ст. 299 КПК України (1001-05) . Доведеність винності ОСОБА_1., фактичні обставини вчинення ним злочину та правильність кваліфікації його дій не оспорювались в судах першої і другої інстанцій. За таких обставин посилання ОСОБА_1. на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставною.

Дії ОСОБА_1. за ч.3 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Розглянувши кримінальну справу, суд апеляційної інстанції виніс окрему ухвалу на адресу прокурора Бериславського району Херсонської області для встановлення особи, винної у випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів, і притягнення її до кримінальної відповідальності. Таким чином, зазначене ОСОБА_1. в доповненнях до касаційної скарги питання є вирішеним.

Посилання на необхідність притягнення до кримінальної відповідальності водія автомобіля MAN ОСОБА_2. є необгрунтованими, оскільки аварійна ситуація була створена діями ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не мав технічної можливості уникнути зіткнення як своєчасним екстреним гальмуванням, так і застосуванням екстреного маневру, що стверджується висновками судової автотехнічної експертизи ( а.с. 89-95).

Призначаючи засудженому ОСОБА_1. покарання, апеляційний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують його відповідальність. Саме з врахуванням зазначених у касаційній скарзі обставин, що пом"якшують покарання, суд і призначив ОСОБА_1. покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 286 КК України (2341-14) .

Колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) і є достатнім й необхідним для його виправлення.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга з доповненнями до неї підлягає залишенню без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з доповненнями до неї залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2006 року щодо нього - без зміни.