Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Дембовського С. Г., суддів за участю прокурора Мороза М. А. і Крижановського В. Я., Матюшевої О. В., захисника при секретарі ОСОБА_5., Краснощок О. В., розглянувши в судовому засіданні 20 серпня 2015 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_5. та засудженого ОСОБА_8 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10,
в с т а н о в и в:
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років,
за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років;
за ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і ОСОБА_10 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 21 вересня 2012 року за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 3 місяці,
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
за ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і ОСОБА_9 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років;
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, і ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
ОСОБА_11,
ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч. 1 ст. 281 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, і ОСОБА_11 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, та на нього покладені обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вчинили злочини за таких обставин.
Так, ОСОБА_10, відбуваючи покарання в Петрівській виправній колонії ( № 49) Кіровоградської області, бажаючи звільнитися із вказаної установи, з метою втечі його та ОСОБА_9, який також відбував покарання в даній виправній установі, створив організовану групу для нападу в її складі на адміністрацію Петрівської ВК № 49 УДПтСУ у Кіровоградській області з використанням гелікоптера та макета вогнепальної автоматичної зброї - автомату "Калашникова".
На початку березня 2013 року ОСОБА_9, діючи на виконання розробленого ОСОБА_10 злочинного плану та своєї ролі у ньому, що полягала у підшукуванні особи, яка в подальшому могла організувати їх переховування та використання засобів необхідних для забезпечення втечі, за допомогою мобільного зв'язку залучив свого вітчима - ОСОБА_8, на що останній погодився. ОСОБА_10 за допомогою мобільного телефону та мережі Інтернет, встановивши, що ОСОБА_11 має досвід керування гелікоптером, запропонував останньому за винагороду в 6 500 доларів США допомогти здійснити йому та ОСОБА_9 втечу з місць позбавлення волі, на що останній дав згоду.
ОСОБА_9, як співвиконавець у спільній з ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 організованій групі, 15 березня 2013 року у вечірній час наніс на поверхню ґрунту спортивного майданчика локальної дільниці відділень № 4,5,6 Петрівської ВК № 49 в Кіровоградській області позначку у вигляді кола для посадки гелікоптера.
Згідно визначеного ОСОБА_10 розподілу ролей та обов'язків в діяльності злочинної групи, 16 березня 2013 року у період часу з
10 год. 10 хв. до 10 год. 30 хв. ОСОБА_11, керуючи гелікоптером "Robinson Helicopter Company, USAR44 RavenII разом із ОСОБА_8, у якого перебував макет вогнепальної автоматичної зброї - автомата "Калашнікова", направились до Петрівської ВК №49 УДПтСУ в Кіровоградській області, в якій відбували покарання засуджені ОСОБА_10 і ОСОБА_9
ОСОБА_10, отримавши підтвердження від ОСОБА_8 про здійснення вильоту гелікоптера, 16 березня 2013 року у період часу з 10 год. 20 хв. до 10 год. 30 хв. дав вказівку ОСОБА_9 заблокувати за допомогою металевого тросу та навісного замка єдині ворота огорожі локальної дільниці відділень № 4, 5, 6 Петрівської ВК № 49 в Кіровоградській області, чим забезпечив безперешкодне приземлення гелікоптера із ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у межах заблокованої зони, з метою подальшої безперешкодної втечі.
ОСОБА_11, який не є працівником повітряного транспорту, порушив правила безпеки польотів повітряних суден, створив небезпеку для життя людей, проклав маршрут польоту о 10 год. 40 хв. та здійснив приземлення у непристосованому для цього місці - на охоронювану територію локальної дільниці відділень № 4, 5, 6 Петрівської ВК № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області, що знаходиться по вулиці Польовій 1, села Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області.
У подальшому, ОСОБА_8, як співвиконавець у спільній з ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 злочинній діяльності, на виконання розробленого ОСОБА_10 злочинного плану, спрямованого на здійснення у складі організованої групи нападу на адміністрацію Петрівської ВК № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області для втечі з неї засуджених ОСОБА_10 і ОСОБА_9, з використанням гелікоптера, поєднаного із погрозою застосуванням насильства, погрожуючи працівникам адміністрації установи виконання покарань застосуванням насильства, шляхом використання нібито наявної у них в розпорядженні вогнепальної зброї, дав можливість засудженим ОСОБА_10 і ОСОБА_9 безперешкодно сісти до гелікоптера з метою подальшого здійснення втечі із вказаного місця позбавлення волі.
Охорона Петрівської ВК № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області, виявивши факт приземлення на охоронювану територію вказаної установи виконання покарань повітряного судна - гелікоптера, на борту якого перебували ОСОБА_11 та ОСОБА_8 із макетом вогнепальної автоматичною зброї - автомата "Калашнікова", не маючи при цьому доступу до заблокованої ОСОБА_9 території спортивного майданчику локальної дільниці відділень № 4, 5, 6 Петрівської ВК № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області, використовуючи підручні засоби у вигляді каміння, шляхом його метання у бік гелікоптера, а в подальшому погроз застосування вогнепальної зброї в разі спроби зльоту гелікоптера із засудженими на борту, змусили пілота вищевказаного гелікоптера ОСОБА_11 припинити свою злочинну діяльність.
Будучи заблокованим працівниками Петрівської виправної колонії № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області, ОСОБА_11 вимкнув подачу палива до двигуна гелікоптера, а потім і його двигун, після чого залишив кабіну гелікоптера та разом із членами організованої злочинної групи, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 був затриманий працівниками Петрівської ВК № 49 УДПтСУ в Кіровоградській області.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2014 року вирок суду першої інстанції змінено, постановлено вважати засудженим:
- ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 3 місяця; за ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років; на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 27 ст. 392 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років; на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років;
- ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 27 ст. 392 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років; на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
- ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 281 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 393, ч. 2 ст. 27 і ст. 392 КК України вирок скасовано, а провадження у справі закрито за не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді, вичерпані можливості їх отримання.
У решті вирок залишено без зміни.
У касаційних скаргах:
- прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій засуджених, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_12 через мякість. Зазначає, що апеляційний суд, залишаючи без зміни вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_8 покарання, а також при пом'якшенні ОСОБА_10 покарання своє рішення належним чином не мотивував;
- захисник ОСОБА_5, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_10, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу злочинів скасувати, а провадження закрити. Зазначає, що досудове розслідування та судовий розгляд проведені однобічно й неповно, з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому висновки суду про доведеність вини ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 393 та ч. 2 ст. 27 ст. 392 КК України не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на суперечливих доказах та показах свідків;
- захисник ОСОБА_7, що діє в інтересах засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_8, просить судові рішення у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність скасувати, а кримінальне провадження закрити. Зазначає, що висновки суду першої інстанції є незаконними та необґрунтованими через їх невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження встановлених під час судового розгляду, оскільки у справі відсутні докази, які б переконливо свідчили про вчинення ОСОБА_13 і ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 393 та ч.2 ст. 27 ст. 392 КК України. Обвинувачення щодо вчинення злочинів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у складі організованої групи є надуманим та ґрунтується на припущеннях, оскільки ознаки, що характеризують вказану співучасть відсутні. Крім того, судом першої інстанції у вироку не зазначено, а апеляційним судом не перевірено, на що звернено увагу в апеляції захисту, на яких саме посадових осіб адміністрації скоєно напад, та які насильницькі дії і до кого були застосовані засудженими. Доводи апеляційних скарг судом належним чином не перевірено, вичерпних відповідей на них не надано, підстав визнання їх необґрунтованими не зазначено;
- засуджений ОСОБА_8 просить судові рішення щодо нього скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували його винуватість у вчинення інкримінованих йому злочинів.
Заслухавши доповідача, думку прокурора по скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, пояснення захисника на підтримання поданої скарги, перевіривши кримінальне провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено суть апеляції, результати розгляду справи і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
Однак, апеляційним судом ці вимоги закону не виконано.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що, зокрема, захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_9, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, подали апеляції, в яких зазначали про неправильне застосування закону України по кримінальну відповідальність, про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність досудового розслідування та судового розгляду справи, порушення права на захист, щодо неналежності та недопустимості доказів у інкримінованих кримінальних правопорушень.
Проте, апеляційний суд в ухвалі не навів переконливих мотивів прийнятого рішення про безпідставність доводів апеляцій в цій частині, належним чином свого рішення не обґрунтував, докладної відповіді на викладені доводи не дав, а послався на ті ж докази про доведеність винуватості засуджених, які були дослідженні у судовому засіданні, достовірність яких оскаржувалась в апеляціях, без їх аналізу й оцінки, не спростувавши викладених у апеляціях доводів.
За таких обставин, ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно перевірити доводи, викладені в апеляційних і в касаційних скаргах, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись 434-436 КПК України (4651-17)
,
п о с т а н о в и в:
Касаційні скарги прокурора, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_5. та засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
С у д д і:
|
С. Г. Дембовський
М. А. Мороз
В. Я. Крижановський
|