5-5015к06 Про чинення умисного вбивства з особливою жорстокістю - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2006 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1, уродженця м. Кемерово РФ, без постійного місця проживання,

судимості не має, засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 5 липня 2005 року біля 0 год. 30 хв., знаходячись у квартирі АДРЕСА_1 з мотиву неприязні шляхом нанесення не менше як 29 ударів праскою, ножем і молотком по голові з особливою жорстокістю вчинив умисне вбивство ОСОБА_2.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що вбивство ОСОБА_2. він вчинив, знаходячись при цьому в стані сильного душевного хвилювання, після того, як потерпілий став ображати його матір і його самого та напав на нього, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, не маючи при цьому умислу на спричинення йому особливих страждань,

наводячи доводи, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, що при призначенні йому покарання суд недостатньо врахував його явку з повинною, щире розкаяння і сприяння правоохоронним органам у розкритті злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди та його неповнолітній вік - 15 років, просить вирок суду змінити і перекваліфікувати його дії зі ст. 115 ч. 2 п. 4 КК на ст. 118 КК України (2341-14) та пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав доводи своєї касаційної скарги, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1. у вчиненні з неприязні умисного вбивства ОСОБА_2. за зазначених у вироку суду обставин відповідають матеріалам справи і грунтуються на досліджених у судовому засіданні і викладених у вироку доказах.

Твердження у касаційній скарзі засудженого про те, що він вбивство вчинив, знаходячись при цьому в стані сильного душевного хвилювання та при перевищенні меж необхідної оборони, є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, сам засуджений ОСОБА_1 у своїх показаннях у судовому засіданні не заперечував, що посварився з ОСОБА_2 і під час бійки з ним наніс йому удар праскою по голові, яка зламалась, а коли потерпілий намагався вдарити його молотком, він вихопив у нього молоток і завдав ним удари потерпілому, якого також він декілька разів ударив ножем.

Такі ж самі обставини вчинення злочину ОСОБА_1 виклав і в явці з повинною та під час проведення з ним відтворення обстановки і обставин події.

Як показав потерпілий ОСОБА_2., ОСОБА_1 деякий час разом із матір' ю проживав у квартирі його брата ОСОБА_3 і між останнім та неповнолітнім ОСОБА_1 часто виникали конфлікти.

Iз показань свідка ОСОБА_4 убачається, що вночі 5 липня 2005 року до нього додому зайшов ОСОБА_1, на руках і одежі якого мались сліди крові, і повідомив, що вбив ОСОБА_2 шляхом нанесення йому ударів молотком і ножем.

Як показали свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7, ОСОБА_1 зізнався їм, що вчинив вбивство ОСОБА_2. шляхом нанесення йому ударів молотком і ножем, та вказав місце, куди викинув молоток.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 5 липня 2005 року, в квартирі АДРЕСА_1 виявлено і вилучено відбиток фрагменту долоні, який згідно висновку дактилоскопічної експертизи залишений частиною долоні ОСОБА_1, а також праску, кухонний ніж та молоток з плямами речовини бурого кольору, яка, згідно з даними висновків судово-цитологічних експертиз, є кров'ю, яка могла бути від потерпілого ОСОБА_2.

Як убачається з матеріалів справи, у ОСОБА_1 було вилучено туфлі, штани та светр, у яких він був одягнений під час вчинення злочину, на яких знайдено плями бурого кольору, які, згідно з даними висновку судово-імунологічної експертизи, є слідами крові, яка могла походити від ОСОБА_2.

Згідно з даними проведених у справі судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_2. сталась від відкритого перелому кісток черепа із забиттям речовини головного мозку та крововиливами під мозкові оболонки і в шлуночки головного мозку.

З урахуванням локалізації і характеру ушкоджень ОСОБА_2 було спричинено не менш як 29 травмуючих ударів. Рани на волосистій ділянці голови та в лобній частині виникли від дії тупого предмету, яким міг бути молоток, а рани на обличчі і лівій кисті - від дії гострого предмету, можливо ножа.

Таким чином, результати огляду місця події, відтворення обстановки і обставин події, висновки зазначених експертиз, показання засудженого, потерпілого та свідків повністю підтверджують винність ОСОБА_1. у вчиненні з мотивів неприязні умисного вбивства ОСОБА_2.

Питання щодо можливості вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства ОСОБА_2. у межах чи при перевищенні меж необхідної оборони чи у стані сильного душевного хвилювання, перевірялись судом і це не знайшло свого підтвердження.

Зокрема, із матеріалів справи вбачається, що саме ОСОБА_1 прийшов додому до ОСОБА_2., посварився з ним, під час сварки наніс потерпілому удари спочатку праскою, а коли ручка її зламалась, ножем і молотком. При цьому він вже після того, як потерпілий упав на підлогу, наніс йому більш 20 ударів молотком по голові, що виключає наявність реального посягання на життя ОСОБА_1 з боку потерпілого.

Iз показань самого засудженого ОСОБА_1., свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 убачається, що тілесних ушкоджень та кровотечі у самого ОСОБА_1 не було.

За даними проведеної щодо ОСОБА_1 стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи він хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, є осудним, у стані фізіологічного ефекту не знаходився .

Тому доводи в касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що він захищався від ОСОБА_2., що його побиття вчинив в процесі захисту від його неправомірних дій і був при цьому в стані сильного душевного хвилювання, є безпідставними.

Разом із тим, колегія суддів знаходить, що доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1. про те, що його дії безпідставно кваліфіковані як вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, яку суд мотивував нанесення ним потерпілому 29 тілесних ушкоджень, є обгрунтованими.

У матеріалах справи відсутні об'єктивні дані про те, що позбавлення життя ОСОБА_2. супроводжувалось заподіянням йому особливих страждань і що особлива жорстокість охоплювалася умислом ОСОБА_1.

Факт же вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_2. шляхом нанесення 29 ударів праскою, молотком і ножем підтверджує саме умисел винного на вчинення умисного вбивства потерпілого.

У зв'язку з наведеним, дії ОСОБА_1. підлягають перекваліфікації зі ст. 115 ч. 2 п. 4 КК на ст. 115 ч. 1 КК України (2341-14) .

У зв'язку із засудженням ОСОБА_1. за законом, яким передбачено більш м'яке покарання, колегія суддів, згідно з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) , враховуючи наведені у вироку характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у касаційній скарзі засуджений, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України (2341-14) колегія суддів не вбачає.

З огляду на це та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 частково задовольнити.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України (2341-14) на ст. 115 ч. 1 КК України (2341-14) і визначити йому за цим законом 8 років позбавлення волі.