5-5268км06 Про вчинення розбійного нападу поєднаного з проникненням у приміщення - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на судові рішення щодо них.

Вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 22 червня 2005 року засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

громадянина України, раніше судимого,

останній раз 25 червня 2001 року

за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 43 КК України (2341-14)

на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, -

за ст.ст. 27 ч.3, 187 ч.2 КК України (2341-14) на 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст.ст. 27 ч.3, 187 ч.3 КК України (2341-14) на 10 (десять) років позбавлення з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ст. 395 КК України (2341-14) на 6 (шість) місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1. остаточно визначено 10 (десять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,

громадянку України, раніше не судиму, -

за ст. 187 ч.2 КК України (2341-14) на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю,

за ст. 187 ч.3 КК України (2341-14) на 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. 1406 грн. на відшкодування моральної та матеріальної шкоди та на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області 306 грн. за проведення судових експертиз.

За вироком ОСОБА_1. та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_1. умисно, з корисливою метою організував та схилив ОСОБА_2. до протиправного заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, після чого вони за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, 12, 20 та 21 січня 2005 року в м. Городище та в АДРЕСА_1 Городищенського району Черкаської області вчинили розбійні напади на:

продавця магазину ОСОБА_4., заволодівши грошима у сумі 860 грн., спричинивши власнику магазину ОСОБА_3. шкоду на зазначену суму,

продавця магазину ОСОБА_5., заволодівши грошима у сумі 80 грн., заподіявши власнику магазину ОСОБА_6. шкоду на зазначену суму,

ОСОБА_7., заволодівши грошима у сумі 57 грн. і спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Крім того, ОСОБА_1. перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим 26 серпня 2004 року Уманським міським судом на 1 рік з певними обмеженнями,, 12 січня 2005 року порушив правила адміністративного нагляду і з метою ухилення від нагляду самовільно залишив місце проживання та виїхав за межі міста і району.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність, неповноту та необ'єктивність досудового і судового слідства, інші суттєві порушення кримінально-процесуального закону. Стверджує про підробку документів слідчим та те, що у розбійному нападі на продавця магазину ОСОБА_4. брала участь ще одна особа, яку не притягнуто до кримінальної відповідальності. Зазначає, що вирок суду грунтується на суперечливих доказах та показаннях свідків, суд не дав належної оцінки доказам у справі та не звернув увагу на допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону органами досудового слідства.

Крім того, вказує, що органами досудового слідства та судом було порушено його право на захист, оскільки йому не було надано захисника, відмовлено у задоволенні клопотань та не надано останнього слова.

На думку засудженого, апеляційний суд не звернув уваги на допущенні порушення закону і розглянув справу формально.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2., не оспорюючи обгрунтованості її засудження та правильності кваліфікації дій за епізодом вчинення розбійного нападу 21 січня 2005 року на потерпілу ОСОБА_7., посилається на необгрунтованість її засудження за епізодами вчинення розбійних нападів 12 та 20 січня 2005 року на продавців магазинів ОСОБА_4. та ОСОБА_5., однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону, зокрема, застосування органом досудового слідства недозволених методів до неї, внаслідок чого вона себе обмовила.

З урахуванням наведених у касаційній скарзі доводів засуджена просить скасувати судові рішення щодо неї, а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, розглянувши наведені засудженими у касаційних скаргах доводи, касаційний суд вважає, що слід відмовити у задоволенні скарг.

Як видно із матеріалів справи, органом слідства і судом досліджено всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочинів за які їх засуджено, грунтується на зібраних доказах, які судом повно перевірялися і яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України (1001-05) .

Суд обгрунтовано послався у вироку на показання ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на досудовому слідстві про обставини вчинення розбійних нападів, оскільки вони узгоджуються з показаннями потерпілих та свідків щодо цих обставин.

Крім того, підсудна ОСОБА_2. у судовому засіданні повністю визнала себе винною і показала за яких обставин нею та ОСОБА_1. було вчинено злочини.

Судом належним чином перевірені та оцінені як докази і дані протоколів огляду місця події, огляду речових доказів, обшуку, відтворення обстановки та обставин події, тощо, як це вбачається з протоколу судового засідання і вироку.

Відповідно до установлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1. за ст.ст. 27 ч.3, 187 ч.2, ст.ст. 27 ч.3, 187 ч.3, 395 КК України (2341-14) та ОСОБА_2. за ст.ст. 187 ч.2, 187 ч.3 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Ураховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів призначене ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) і є необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 323, 327, 334 КПК України (1001-05) .

Твердження ОСОБА_1. про фальсифікацію органом досудового слідства матеріалів справи та інші порушення кримінально-процесуального закону, не грунтуються на матеріалах справи.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено обставин, які б вказували на фальсифікацію доказів у справі чи свідчили про можливе застосування недозволених методів слідства до ОСОБА_2., що потягло самообмову засудженої.

Не відповідають матеріалам справи і доводи засудженого ОСОБА_1. про істотне порушення органами досудового слідства його права на захист, які б ставили під сумнів висновок суду про доведеність пред'явленого ОСОБА_1. обвинувачення у вчиненні злочинів.

Як видно з матеріалів справи, обвинуваченому ОСОБА_1. були належно роз'яснені процесуальні права, у тому числі право на захист (т.1, а.с. 32, 33, 84, 85).

Однак від обвинуваченого не надійшло ніяких клопотань, і від допомоги захисника він відмовився, про що свідчить відповідна постанова слідчого (т.1, а.с. 34, 86).

Крім того, зі змісту протоколу судового засідання видно, що підсудному ОСОБА_1. надавалось останнє слово (т.2, а.с. 229).

таким чином істотних порушень кримінально-процесуального закону допущених з боку органів досудового слідства чи суду істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при дослідженні обставин справи й оцінці доказів, які б свідчили про необ'єктивність проведеного досудового та судового слідства у справі, які б могли тягнути скасування чи зміну вироку щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2., як про це зазначається у скаргах засуджених, не допущено з боку органу досудового слідства і суду.

Не виявлено у справі й обставин, які могли б свідчити про необ'єктивність при розгляді справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені в апеляціях ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок доводи були предметом перевірки. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини за кожним обвинуваченням.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Отже, при перевірці справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування чи зміни судових рішень щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у касаційному порядку і відповідно немає підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб.