Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кравченка К.Т.,

суддів

Самелюка П.О. і Лавренюка М.Ю.

розглянула в судовому засіданні 5 жовтня  2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1. на вирок Московського районного суду м.Харкова від 3 березня 2005 року, яким

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

судимого 3.03.2005 року за ч.1 ст.309 КК України (2341-14)

на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за ст. 128  КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2. остаточно визначено покарання - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_2. судом  покладені певні обов'язки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 5000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди та 270 грн. за надану юридичну допомогу.

Як визнав суд, ОСОБА_2. 9 листопада 2003 року, приблизно о 2 год., знаходячись  в комп"юторному залі "Ліс" по вул.Р.Ейдемана,5-В в м.Харкові, заподіяв потерпілому ОСОБА_1. тяжкі тілесні ушкодження з необережності.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 9 червня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2. змінено в частині цивільного позову: розмір моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1. збільшено на 2000 грн., а всього постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. -  7270 грн.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1. ставить питання про скасування постановлених судових рішень із-за неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2. та м"якості призначеного йому покарання.Вважає, що дії засудженого слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України (2341-14) , а також просить в повному об"ємі задовольнити заявлений ним цивільний позов. Посилається на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2. в необережному заподіянні потерпілому ОСОБА_1. тяжких тілесних ушкоджень за обставин, вказаних у вироку, грунтуються на досліджених судом і детально викладених у вироку доказах, яким суд дав оцінку в їх сукупності та взаємозв"язку, відповідно кваліфікувавши його дії за ст.128 КК України (2341-14) .

Наведені обставини справи і докази на їх підтвердження досліджувалися судами першої та апеляційної інстанції, ретельно також перевірялися твердження потерпілого ОСОБА_1. про можливість заподіяння йому засудженим тяжких тілесних ушкоджень умисно. У судових рішеннях з цього приводу є відповідні судження, правильність яких сумніву не викликає.

Доводи у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1. про те, що суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про невірну оцінку судом зібраних у справі доказів є безпідставними, оскільки не грунтуються на матеріалах справи.

Так, зокрема, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину, за який його засуджено,суд обгрунтовано послався на його показання про те, за яких саме обставин і як він під час сварки наніс удари потерпілому ОСОБА_1., від яких останній упав на бетонну підлогу і вдарився головою.

Ці показання засудженого знаходяться у повній відповідності з іншими доказами, які дослідив суд у судовому засіданні, і зокрема, з показаннями самого потерпілого ОСОБА_1., який підтвердив, що засуджений наніс йому два удари в потилочну частину голови, з показаннями свідків у справі, з даними протоколів слідчих дій по справі, з даними висновку судово-медичної експертизи про характер і локалізацію заподіяних ОСОБА_1. тілесних ушкоджень.

Досліджуючи об"єктивну сторону вчиненого засудженим щодо потерпілого ОСОБА_1. злочину, суд виходив з усіх конкретних обставин справи, а тому дійшов обгрунтованого висновку про те, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому були спричинені не умисними ударами в обличчя, а від падіння його головою об бетонну підлогу.

За таких обставин дії ОСОБА_2. судом кваліфіковані правильно.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів обгрунтованість постановлених судових рішень щодо ОСОБА_2., не виявлено.

Що стосується призначеного ОСОБА_2. покарання, то воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.Суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, так і дані про його особу, інші обставини.

Цивільний позов судом вирішений правильно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддівУХВАЛИЛА:

У задоволенні касаційної скарги потерпілому ОСОБА_1. відмовити.