У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Шелеста М.А., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Сухарєва О.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на постановлені щодо них судові рішення.
Вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14)
на 7 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,
раніше не судимого, -
засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14)
на 8 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено без зміни.
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнані винними в тому, що 5 жовтня 2004 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вул. Костромській у м. Жашкові Черкаської області вчинили розбійний напад на ОСОБА_3., під час якого заподіяли потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заволоділи його майном на суму 134 грн. 13 коп.
Крім того, ОСОБА_2. 3 грудня 2004 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, проник у будинок № АДРЕСА_1 у м. Жашкові Черкаської області, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_4. та ОСОБА_5., під час якого заподіяв потерпілим легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заволодів їх грошима та майном на суму 4193 грн. 50 коп.
У касаційних скаргах:
- засуджений ОСОБА_1. вказує на застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства, порушення його права на захист, зазначає, що його вина не доведена, ОСОБА_2. під час досудового слідства обмовив його, а потерпілий претензій до нього не має, справу в апеляційній інстанції було розглянуто без його участі, посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- засуджений ОСОБА_2. також вказує на застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства та на суворість призначеного йому покарання, стверджує, що злочин щодо ОСОБА_3. вчинив один. Конкретного прохання щодо розгляду справи у касаційному суді не наводить.
Заслухавши доповідача, прокурора про законність та обгрунтованість вироку та ухвали, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2. задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, грунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях самих засуджених під час досудового слідства, потерпілих ОСОБА_3. та ОСОБА_4. в судовому засіданні, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_6. та інших, даних протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновків судово-медичних та судово-товарознавчої експертиз та інших матеріалах справи.
Доводи в касаційних скаргах засуджених про необгрунтованість засудження ОСОБА_1. є безпідставними. Вони ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Ці доводи спростовуються детальними та послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_3., як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, які повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_1. та ОСОБА_2., під час їх допитів як підозрюваних, так і обвинувачених, про обставини спільного вчинення ними розбійного нападу на ОСОБА_3.
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14)
та ОСОБА_2. за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14)
.
При перевірці матеріалів справи не знайшли свого підтвердження викладені в скаргах засуджених доводи про застосування до них під час досудового слідства недозволених методів ведення слідства.
Що стосується посилань у скарзі ОСОБА_1. на порушення його права на захист, то йому, як підозрюваному, були роз'яснені права, передбачені ст. 43-1 КПК України (1001-05)
. При цьому він виявив бажання давати показання без участі захисника (а.с. 53).
Доводи ОСОБА_1. про те, що в апеляційному суді справу було розглянуто без його участі є надуманими, оскільки, відповідно до матеріалів справи, він клопотання про розгляд справи апеляційним судом за його участю не заявляв.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства України не виявлено.
Покарання засудженому ОСОБА_2. призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України (2341-14)
, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, обставин, які обтяжують покарання та даних про особу винного. При цьому ОСОБА_2. призначено близьке до мінімального покарання, передбачене санкцією статті, за якою його засуджено. Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_1. покарання суд не в повній мірі врахував конкретні обставини справи - його не основну роль у вчиненому. Крім того, до розгляду справи в апеляційному порядку потерпілий ОСОБА_3. надіслав до суду заяву, в якій зазначав, що претензій до ОСОБА_1. не має та просив пом'якшити останньому покарання.
Тому, враховуючи наведене, колегія суддів убачає підстави для застосування ст. 69 КК України (2341-14)
та пом'якшення призначеного ОСОБА_1. покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_2. відмовити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити. Пом'якшити призначене йому покарання за ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14)
, застосувавши ст. 69 КК України (2341-14)
- до 5 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.
У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
|
С у д д і :
Коновалов В.М.
Шелест М.А.
Заголдний В.В.
|
|