Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Цитовича М.М.,

суддів

Пивовара В.Ф., Редьки А.I.

за участю прокурора

Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,громадянин України,

раніше судимий, у тому числі 29 березня 2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнений від відбування покарання з випробуванням, з  іспитовим строком 1 рік, -

засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до штрафу в розмірі 850 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він приблизно 10 травня 2004 року повторно, незаконно придбав без мети збуту для власного вживання наркотичний засіб - каннабіс вагою 15 г, який незаконно зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1.

У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону при призначенні  покарання засудженому. Зокрема, в поданні зазначено, що оскільки ОСОБА_1 вчинив новий злочин у період іспитового строку за попереднім вироком, то суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 КК України (2341-14) повинен був застосувати до засудженого положення статей 71, 72 КК України (2341-14) і призначити йому покарання за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Морозової С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню, а вирок стосовно ОСОБА_1 - скасуванню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, і про це ж зазначив у вироку суд, ОСОБА_1 вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 березня 2004 року був засуджений за ч. 1 ст. 309 до позбавлення волі на 1 рік, та звільнений на підставі ст. 75 КК України (2341-14) від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік (а.с. 56).

Новий злочин, за який ОСОБА_1 засуджено вироком від 17 січня 2006 року, він учинив у травні 2004 року, тобто у період іспитового строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України (2341-14) у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 Кримінального кодексу (2341-14) , а згідно із ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Проте на порушення цих вимог закону суд рішення про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків не прийняв.

Тому зазначений вирок як незаконний підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись статями 394-395 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити.

Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_1  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів.