5-378к06 Про вчинення умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 5 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 8 жовтня 2004 року

Цим вироком засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше судимого 16.09.1994 року за

ст. ст. 94, 89 ч. 1, 81 ч. 3 КК України 1960 (2001-05) року

на 8 років позбавлення волі;

18.02.2004 року ст. 185 ч. 3 КК України (2341-14)

2001 року на 5 років позбавлення волі,

мешканця м. Шахтарська Донецької області,

за п.п. 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 194 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1. визначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна і таке ж покарання йому призначено на підставі ч. 4 с. 70 КК України (2341-14) .

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,

немаючого судимості,

мешканця м. Шахтарська

Донецької області,

за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 194 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_4 визначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,

немаючого судимості,

мешканця м. Шахтарська Донецької області,

за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 194 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_3. визначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

IНФОРМАЦIЯ_4 року народження,

раніше судимого 13.03.1992 року

за сукупністю злочинів,

передбачених ч. 2 ст. 140 та ч. 3 ст. 140 КК України 1960 (2001-05) року на 2 роки 6 місяців позбавлення волі

із застосуванням ст. 46-1 КК України 1960 (2001-05) року

з відстрочкою виконання вироку строком

на 2 роки, 9.06.1993 року

за ч. 3 ст. 140 КК України 1960 (2001-05) року

та за сукупністю вироків на 3 роки 6 місяців

позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

28.12.1998 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 89 КК України 1960 (2001-05) року та за сукупністю вироків на 5 років

6 місяців позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ст. 198 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2. визначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. на користь ОСОБА_5. 7500 грн. та 10 000 грн. на відшкодування відповідно матеріальної і моральної шкоди, а також з ОСОБА_4., ОСОБА_3. та ОСОБА_2. на користь ОСОБА_6. 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_3. та ОСОБА_2. визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

25 грудня 2003 року у вечірній час ОСОБА_2., який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, запропонував ОСОБА_4, який також був у нетверезому стані, та ОСОБА_3. вчинити крадіжку чужого майна із будинку подружжя ОСОБА_7. та ОСОБА_6. Домовившись про вчинення злочину, вони о 23-й годині прийшли до будинку № АДРЕСА_1 у м. Шахтарську Донецької області, в якому проживали потерпілі, і зайшли на подвір'я. Зламавши замок, вони проникли у приміщення літньої кухні, а потім і у підвал, звідки винесли продукти харчування на суму 52 грн. і поклали їх у візок, який знаходився у дворі.

Почувши шум у дворі, ОСОБА_7. відкрив вхідні у будинок двері. Після цього ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. увірвались в будинок, де ОСОБА_4. наніс численні удари руками і ногами по голові, тулубу та інших частинах тіла ОСОБА_7., вимагаючи передати їм гроші, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3. в той час у присутності ОСОБА_6. заволоділи двома телевізорами, радіопередавачем, продуктами харчування та іншими речами. Забравши ці матеріальні цінності, а також продукти харчування, які вони раніше винесли з літньої кухні, ОСОБА_2., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. втекли з місця вчинення злочину, заподіявши потерпілим матеріальну шкоду на суму 523 грн. 60 коп.

Під час розбійного нападу потерпілому ОСОБА_7. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

В грудні 2003 року в районі вулиці Багратіона у м. Шахтарську ОСОБА_2. виявив боєприпаси - 48 патронів калібру 5,6 мм, які незаконно зберігав разом з макетом пістолета за місцем проживання в будинку № АДРЕСА_2 у м. Шахтарську, де їх виявили і вилучили працівники міліції під час обшуку.

6 січня 2004 року приблизно о 23-й годині ОСОБА_1., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. після вживання спиртних напоїв домовились вчинити розбійний напад на ОСОБА_8. і з цією метою прийшли до її будинку № АДРЕСА_3 у селищі Давидівка м. Шахтарська.

Коли ОСОБА_8. відкрила вхідні в будинок двері, ОСОБА_1., ОСОБА_3. і ОСОБА_4. увірвались в помешкання і напали на потерпілу. ОСОБА_4. рукою закрив їй рот, повалив на ліжко, накрив ковдрою голову і утримував її. В той час ОСОБА_1. і ОСОБА_3. стали обшукувати будинок і складувати в сумки речі потерпілої. Потім ОСОБА_4. стягнув ОСОБА_8. на підлогу, а ОСОБА_3. зв'язав електрошнуром їй руки. Вимагаючи видати гроші, вони втрьох почергово наносили удари ногами в область голови, шиї та грудної клітки потерпілої. Не знайшовши гроші, нападники домовились вбити ОСОБА_8. і знищити її майно шляхом підпалу. З цією метою вони втрьох почергово продовжили наносити ногами численні удари в область розташування життєво-важливих органів, усвідомлюючи, що потерпіла відчуває особливі страждання і бажаючи цього. Внаслідок завданих засудженими тілесних ушкоджень ОСОБА_8. померла на місці вчинення злочинів. Після цього засуджені умисно підпалили матрац, на якому лежав труп потерпілої, ковдру та одежу, забрали складені у сумки речі на загальну суму 320 грн. 25 коп. і втекли з місця вчинення злочинів.

В результаті пожежі згоріла покрівля і перекриття, три віконних та два дверних блоки, меблі і решта майна потерпілої, яке знаходилось у будинку, чим було завдано шкоду на суму 3426 грн. 75 коп.

Викрадене у ОСОБА_8. майно ОСОБА_1., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. віднесли в будинок ОСОБА_2.

Достовірно знаючи, що це майно здобуте злочинним шляхом, ОСОБА_2. взяв його на зберігання і послідуючу реалізацію.

У касаційних скаргах:

Засуджений ОСОБА_1. зазначає, що досудове та судове слідство по справі проведено неповно та однобічно, на його думку залишились не з'ясованими обставини, які мають суттєве значення для прийняття правильного рішення по справі, не встановлена і не допитана особа, яка була організатором вчинених ним злочинів. З цих підстав засуджений просить вирок скасувати і направити справу на нове досудове слідство.

Засуджений ОСОБА_2. просить скасувати вирок в частині засудження його за ст. 198 та ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) і закрити справу за недоведеністю його участі у вчинені цих злочинів. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали в його будинку і він не знав, що вони принесли до нього на зберігання з метою подальшого збуту майно, завідомо здобуте злочинним шляхом. Стверджує також, що не придбавав і не зберігав боєприпаси, які були вилучені за місцем його проживання. ОСОБА_2. також просить врахувати, що він хворіє на туберкульоз і пом'якшити призначене йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., які підтримали свої касаційні скарги, а також засудженого ОСОБА_3., який просив скасувати вирок щодо нього і направити справу на нове досудове слідство, міркування прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення касаційних скарг.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, грунтується на сукупності доказів, зібраних по справі і перевірених в судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку.

Iз матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, за які його засуджено. Він послідовно показував, що в ніч з 6 на 7 січня 2004 року після вживання спиртних напоїв за попередньою змовою з ОСОБА_4. та ОСОБА_3. з метою заволодіння чужим майном проникли в будинок ОСОБА_8. і в процесі розбійного нападу умисно вбили потерпілу, а потім підпалили матрац, ковдру і одяг потерпілої, забрали складені в сумку речі та продукти харчування і віднесли їх в будинок ОСОБА_2.

ОСОБА_4. підтвердив, що за попередньою змовою з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. під час розбійного нападу умисно вбили ОСОБА_8., підпалили її будинок, а викрадене віднесли в будинок ОСОБА_2.

Засуджені ОСОБА_3. і ОСОБА_2. також підтвердили, що ОСОБА_1. за попередньою змовою з іншими співучасниками під час розбійного нападу умисно вбив ОСОБА_8. і умисно шляхом підпалу знищив будинок потерпілої.

Iз протоколу огляду місця події вбачається, що в результаті пожежі знищені покрівля, перекриття, три віконних та два дверних блоки в будинку ОСОБА_8., а також меблі і всі речі. У згорівшому будинку виявлено труп потерпілої.

Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8. настала в результаті тупої травми грудної клітки, яка супроводжувалась множинними переломами ребер і ускладнилась травматичним шоком, набряком головного мозку і легенів. Під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпіла відчула сильну фізичну біль.

ОСОБА_2., як видно із його показів на досудовому слідстві і в судовому засіданні, визнав, що вночі 25 грудня 2003 року він за попередньою змовою з ОСОБА_4. і ОСОБА_3. проникли в будинок потерпілих ОСОБА_7. та ОСОБА_6. і шляхом розбійного нападу заволоділи майном потерпілих.

Обгрунтованість засудження за вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7. та ОСОБА_6. за обставин, викладених у вироку, ОСОБА_2. не оспорює і в касаційній скарзі.

Доводи ОСОБА_2. на необгрунтованість його засудження за ст. 198 та ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) колегія суддів вважає безпідставними.

Iз показів, які ОСОБА_2. давав в стадії досудового слідства, вбачається, що в грудні 2003 року в район вулиці Багратіона у м. Шахтарську він знайшов коробку, в якій знаходились 48 патронів калібру 5,6 мм, які зберігав з макетом пістолета за місцем свого проживання.

Під час обшуку в помешканні ОСОБА_2. були виявлені макет пістолета та картонна коробка, в якій знаходились 48 патронів калібру 5,6 мм, що підтверджується протоколом відповідної слідчої дії.

Співмешканка ОСОБА_2. - свідок ОСОБА_9. підтвердила, що під час обшуку працівники міліції знайшли під дахом прибудови до будинку макет пістолета і картонну коробку з патронами, які належали, як вона вважала, ОСОБА_2.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи, виявлені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2. патрони, є спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм заводського виготовлення.

Боєприпаси зберігались в одному місці з макетом пістолета, який згідно пояснень ОСОБА_2. належав йому.

Заява ОСОБА_2. в судовому засіданні про те, що він в результаті тиску працівників міліції обмовив себе в тій частині, що незаконно зберігав за місцем свого проживання боєприпаси ретельно перевірялась судом першої інстанції і як така, що не знайшла свого підтвердження, обгрунтовано визнана безпідставною.

Iз показань засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. видно, що вони принесли на зберігання в будинок ОСОБА_2. майно, яким вони заволоділи під час розбійного нападу на ОСОБА_8., і розповіли ОСОБА_2. про вчинені злочини.

ОСОБА_2. як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні визнав, що йому було відомо, що речі, які принесли в його будинок на зберігання з метою подальшого збуту ОСОБА_1., ОСОБА_4. і ОСОБА_3. були здобуті злочинним шляхом.

Перевіркою кримінальної справи в касаційному порядку не встановлено істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку, тому посилання засуджених в касаційних скаргах на ці обставини колегія суддів вважає безпідставними.

Дії засуджених ОСОБА_1. за п.п. 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 і ОСОБА_2. за ч. 3 ст. 187, ст. 198 та ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно, покарання їм призначено у відповідності з положеннями ст. 65 КК України (2341-14) , з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу кожного засудженого, які раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності, до скоєного негативно характеризувалися та обставини, що обтяжують їх відповідальність. Вважаючи, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2. призначено покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, колегія суддів не вбачає підстав для його пом'якшення.