5-4647км06 Про порушення правил дорожнього руху - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 3 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 26 травня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

вироком суду

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 3 листопада 1993 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ст. 94 КК України (2341-14) на 12 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 11 грудня 2002 року умовно-достроково на 2 роки 8 місяців 4 дні, -

засуджено ч.3 ст.286 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) частково приєднано невідбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком і остаточне покарання за сукупністю вироків визначено у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вироком постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 витрати на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 508 грн. 62 коп.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 8 квітня 2003 року, близько 23 години 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за кермом автомобіля "Ніссан-Ленглі" держ. НОМЕР_1, і рухаючись по дорозі Одеса - Новоазовськ" з м. Херсона у напрямку м. Каховка, на 226 км зазначеної дороги на порушення п.12.1 Правил дорожнього руху не обрав безпечну швидкість руху, не упорався з керуванням, внаслідок чого виїхав через зустрічну смугу руху на узбіччя дороги, де вчинив наїзд на дерево, автомобіль перевернувся і загорівся. В результаті ДТП пасажири автомобіля ОСОБА_2 і ОСОБА_3 загинули на місці події, а ОСОБА_4 помер в лікарні.

Ухвалою апеляційної інстанції вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить про скасування судових рішень щодо нього і закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу злочину з тих підстав, що він не був за кермом автомобіля і його засуджено безпідставно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необгрунтованість скарги та про неправильне призначення судом засудженому додаткового покарання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення щодо засудженого ОСОБА_1 в частині призначення додаткового покарання підлягають зміні в порядку ст. 395 КПК України (1001-05) .

Iз матеріалів справи вбачається, що висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину суд обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, достовірність яких не викликає сумнівів.

Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших вбачається, що за кермом автомобіля під час ДТП перебував саме засуджений, який, як визнав суд, і допустив порушення безпеки дорожнього руху, які потягли настання тяжких наслідків.

Доводи засудженого про те, що суд при вирішенні питання про його причетність до вчинення злочину безпідставно не врахував його показань та пояснень свідків ОСОБА_9 та інших про те, що він не умів керувати автомобілем і тому не міг перебувати за кермом автомобіля під час ДТП, не відповідають матеріалам справи, оскільки суд дав належну оцінку зазначеним доказам і визнав їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч.3 ст. 286 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, а призначене йому основне покарання відповідає тяжкості вчиненого ним злочину і даним про його особу.

Однак, з повідомлень МРЕВ ДАI м. Херсона (а.с. 212, 213) вбачається, що ОСОБА_1 5 квітня 2003 року здав іспити з Правил дорожнього руху і практичного керування автомобілем, але посвідчення отримав лише 10 травня 2003 року, тобто на день вчинення злочину - 8 квітня 2003 року, - він посвідчення на право керування автомобілем ще не отримав і тому він не міг бути позбавлений судом права керування автомобілем.

Крім того, суд, призначив зазначене додаткове покарання в порядку ст. 71 КК України (2341-14) , тобто всупереч вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , згідно з якою таке покарання може призначатися лише при визначенні покарання у межах статті Особливої частини цього Кодексу.

У зв'язку з наведеним призначення засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки слід визнати помилковим, тому в порядку ст. 395 КК України (2341-14) вказівку про це слід виключити з вироку суду і ухвали апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддівухвалила:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України (1001-05) виключити з вироку Білозерського районного суду Херсонської області від 26 травня 2005 року і ухвали апеляційного суду Херсонської області від 20 вересня 2005 року вказівку про призначення засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.