5-3615к06 Про незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 27 " червня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду м.Києва від 9 березня 2006 року.

Вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 23 серпня 2005 року

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянин України, IНФОРМАЦIЯ_2 ЗАТ IНФОРМАЦIЯ_3 у м.Ялті, -

судимий 5 квітня 2000 року за ст.142 ч.3 КК України (2341-14) на

позбавлення волі, звільнений 26 листопада 2003 року

умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 14 днів, -

засуджений за ст.289 ч.3 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) , за сукупністю вироків, частково, у виді 1 року позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено 12 років позбавлення волі.

IНФОРМАЦIЯ_4 народження,

громадянин України, не працюючий,

судимий 30 березня 2000 року за ст.ст.17, 140 ч.2, 140 ч.2 КК України (2341-14)

на 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 7 листопада 2003

умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 18 днів, -

засуджений за ст.289 ч.3 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст.71 КК України (2341-14) , за сукупністю вироків, частково, у виді 6 місяців позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_2 визначено 10 років 6 місяців позбавлення волі.

У справі засуджений також ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в апеляційному та в касаційному порядку не оскаржені.

Вироком постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 24840 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди.

Вироком апеляційного суду м.Києва від 9 березня 2006 року:

- апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, та засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_5 задоволено частково.

- вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 23 серпня 2005 року стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 скасовано в частині призначення покарання за сукупністю вироків.

- відповідно до ст.71 КК України (2341-14) , призначено ОСОБА_2 і ОСОБА_1 додаткове покарання - конфіскацією майна, яке належить їм на праві особистої власності, і приєднано його до основного покарання, остаточно призначеного їм за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 23 серпня 2005 року;

- на підставі ст.71 КК України (2341-14) постановлено вважати засудженими до остаточного покарання за сукупністю вироків:

ОСОБА_1 - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

ОСОБА_2 - до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- виключено з мотивувальної частини вироку вказівку про визнання рецидиву злочину обставиною, яка обтяжує покарання засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2;

- у решті вирок Голосіївського районного суду м.Києва від 23 серпня 2005 року стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_1, і ОСОБА_2 визнані винними в тому, що вони за попередньою змовою із двома невстановленими слідством особами, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, 4 червня 2004 року близько 10 год. 20 хв. на АДРЕСА_1, шляхом крадіжки, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ-2107, що належить ОСОБА_4, вартість якого становить 24840 грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, завдавши потерпілій значної матеріальної шкоди. Після цього засуджені у IНФОРМАЦIЯ_5 передали викрадений автомобіль ОСОБА_6 (якого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії), який згодом за попередньою змовою із засудженим у справі ОСОБА_3 збув авто за 760 доларів США.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, порушенням його права на захист і неправильним застосуванням кримінального закону, в тому числі при призначенні покарання;

- засуджений ОСОБА_1. також стверджує про істотні порушення кримінально-процесуального закону та просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу щодо нього закрити у зв'язку з непричетністю його до вчинення даного злочину.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які підтримали свої касаційній скарги, думку прокурора про необхідність залишення вироку без зміни, колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Скасовуючи вирок Голосіївського районного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд, у порушення вимог ст.377 КПК України (1001-05) , лише перечислив докази у справі та задовольнив подання прокурора і визначив засудженим більш сувору міру покарання.

Як видно з вироку апеляційного суду м.Києва від 9 березня 2006 року, жодний довід скарг засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вироку не спростований.

Крім того, апеляційний суд скасував вирок Голосіївського районного суду, а в резолютивній частині вироку зазначено: "в решті вирок Дніпровського районного суду стосовно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни".

За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду м.Києва від 9 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з поверненням справи на новий апеляційний розгляд. При новому апеляційному розгляді справи необхідно перевірити доводи касаційних скарг засуджених та навести мотиви їх задоволення чи відхилення.