Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В., суддів Шилової Т.С., Широян Т.А., при секретарі судового засідання Краснощок О.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6,

за участю прокурора Дурдиєва Р.В.,

захисника ОСОБА_5,

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 02 квітня 2015 року задовольнив клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Семеновича С.М. і у порядку ч. 6 ст. 193 КПК обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК.

Апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на цю ухвалу слідчого судді, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 309 КПК рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

У касаційній скарзі з доповненням захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в цьому суді внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Захисник указує, що відмова у відкритті апеляційного провадження порушує права підозрюваного на апеляційне оскарження судового рішення, яким суттєво обмежено його конституційні права та свободу, і суперечить практиці Європейського суду з прав людини. Скаржник вважає, що розгляд слідчим суддею клопотання слідчого (прокурора) про обрання щодо особи запобіжного заходу у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК, здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо розгляду клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу, і рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав скаргу, думку прокурора, котрий заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження № 757\3534\15-к та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 129 Конституції України забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом, є однією з основних засад судочинства.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або відмова в його застосуванні згідно з п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК підлягає оскарженню під час досудового розслідування.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходив із того, що цю ухвалу було постановлено на підставі ч. 6 ст. 193 КПК, в якій ідеться про розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що це рішення суду апеляційної інстанції постановлено без урахування всіх положень кримінального процесуального закону.

Так, виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196 КПК терміни "застосування запобіжного заходу" та "обрання запобіжного заходу" використовуються як синонімічні (тотожні за своїм правовим значенням).

Зокрема, у ст. 177 КПК йдеться про мету й підстави застосування запобіжного заходу, а у ст. 178 цього Кодексу - про обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

У ч. 4 ст. 194 КПК зазначається, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні; у ч. 5 вказаної норми міститься положення про те, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід.

У ч. 1 ст. 196 цього Кодексу перераховується, які відомості мають міститися в "ухвалі про застосування запобіжного заходу", а у ч. 4 цієї ж норми міститься вимога про зазначення в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дати закінчення цих запобіжних заходів.

Отже, чіткого розмежування між поняттями "застосування запобіжного заходу" та "обрання запобіжного заходу", який би мав різні процесуальні наслідки, кримінальний процесуальний закон не містить.

Крім того, у КПК (4651-17) не передбачено іншого процесуального документа, крім ухвали про застосування запобіжного заходу (ст. 196 КПК) при вирішенні питань, пов'язаних із такими заходами.

При постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження та про повернення апеляційної скарги поза увагою залишено й вимогу ч. 6 ст. 9 КПК, якою встановлено, що в разі, якщо положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Недотримання судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону позбавило сторону захисту можливості перевірки за її ініціативою судового рішення, яким обмежується право на свободу та особисту недоторканість підозрюваного, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування оскарженої ухвали.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2015 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.