У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого судді
Міщенка С.М.,
суддів
Косарєва В.I., Стрекалова Є.Ф.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м.
Кіровограда від 17 травня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянина України,
не маючого судимості в силу ст. 89 КК України (2341-14)
,
засуджено
- за ч.3 ст. 185 КК України (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.5 ст.185 КК України (2341-14)
на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14)
остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2,
громадянина України,
раніше судимого, останній раз: 30.04.1999р.
ч.2 ст.140, ч.2 ст.81, ч.1 ст.106, ч.2 ст.144,
ч.1 ст.206, ч.3 ст.81, 42, ч.3 ст.42,43 КК України (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, звільненого 23.06.2003р.
у зв'язку з відбуттям покарання,
засуджено
- за ч.3 ст. 185 КК України (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі;
- за ч.5 ст.185 КК України (2341-14)
на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14)
остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_3,
громадянина України,
раніше не судимого,
засуджено
- за ч.3 ст. 185 КК України (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі;
за ч.5 ст.185 КК України (2341-14)
на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14)
остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Цим вироком засуджено ОСОБА_4, який касаційної скарги на вирок не подав.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Калита" - 2403 грн. 60 коп. і на користь ОСОБА_5 - 300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 солідарно - 28 567 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Кіровоградського технікуму сільськогосподарської механізації солідарно - 2111 грн. 94 коп. на відшкодування матеріальної шкоди; з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 солідарно - 3 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2005 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнано винними і засуджено за вчинення таємного викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в сховище і інше приміщення, із заподіянням значної матеріальної шкоди та шкоди в особливо великих розмірах, за таких обставин.
4.06.2003р., ОСОБА_1 знаходячись на вул. Виставочній, 2"в" в м. Кіровограді, проник в приміщення ЗАТ "Калита", звідки таємно викрав майно товариства на загальну суму 7 996, 35 грн. та кошти ОСОБА_5 в сумі 300 грн.
22.07.2004р., ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, повторно, проникли в приміщення цеху на території АТП - 1261, розташованого на вул. Аерофлотській, 24 а в м. Кіровограді, звідки таємно викрали майно ПП "ОСОБА_6" на загальну суму 47878 грн. 36 коп., заподіявши підприємству матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
7.08.2004р. ОСОБА_1, ОСОБА_3 і невстановлена слідством особа за попередньою змовою між собою, знаходячись на проспекті Університетському, 5/2 в м. Кіровограді, проникли в приміщення столярного цеху Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства, звідки таємно викрали майно технікуму на загальну суму 2395.94 грн. та майно ОСОБА_8 на загальну суму 987 грн.
На початку серпня 2004 року, ОСОБА_1, ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою і ОСОБА_4, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_9 АДРЕСА_1, з проникненням в приміщення, таємно викрали майно останньої, заподіявши потерпілій значну матеріальну шкоду на загальну суму 1 925 грн. 80 коп.
26.06.2004 р., ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, повторно, проникли на територію Кіровоградської міжгосподарської пересувної дорожньо-будівельної механізованої ділянки на вул. Повітрофлотській, 2 а в м. Кіровограді, де з автомобіля МАЗ - 54328, який належить ОСОБА_7, таємно викрали майно останнього на загальну суму 3 000 грн., заподіявши потерпілому значну матеріальну шкоду.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій за ч.5 ст. 185 КК України (2341-14)
та призначенням суворого покарання скасувати, а справу щодо нього направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що апеляційний суд порушив його право на захист (до участі в справі не було допущено його дружину в якості захисника). Стверджує, що кошти ОСОБА_5 в сумі 300 грн. не викрадав.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить переглянути судові рішення щодо нього в частині кваліфікації його дій та врахувати пом'якшуючі покарання обставини, дані про його особу і пом'якшити покарання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить переглянути судові рішення щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і неправильною кваліфікацією його дій за ч.5 ст. 185 КК України (2341-14)
та врахувати пом'якшуючі обставини, дані про його особу і пом'якшити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а скарга засудженого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів. Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які їх засуджено, грунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 та ч.5 ст. 185 КК України (2341-14)
відповідає встановленим обставинам справи.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14)
з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання і за своїм розміром є мінімальним.
Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14)
з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і за своїм розміром є близьке до мінімального.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що апеляційним судом під час розгляду справи було порушено його право на захист (до участі в справі не було допущено його дружину в якості захисника) є необгрунтовані, оскільки на досудовому слідстві йому було відмовлено у задоволенні клопотання відповідно до вимог закону з наведенням відповідних мотивів (т.2а.с.37).
Доводи засуджених аналогічного змісту перевірялись апеляційним судом за їх апеляціями і обгрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи, про що детально зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Разом з тим, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 суд не достатньо врахував конкретні обставини справи, особу засудженого та вимоги ст.65, 69 КК України (2341-14)
.
Так, суд вказавши у вироку про те, що ОСОБА_2 раніше не судимий і вчинив два епізоди крадіжки, характеризується позитивно, частково відшкодував завдану шкоду, призначив йому таке ж покарання як і іншим співучасникам ОСОБА_3 і ОСОБА_1, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності і вчинили більше епізодів крадіжки, що є не справедливим.
Навівши у вироку декілька пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 обставин, суд не обговорив питання про можливість застосування ст. 69 КК України (2341-14)
хоча для цього були підстави.
Враховуючи вік ОСОБА_2, зазначені вище пом'якшуючі покарання обставини, колегія суддів знаходить можливим застосувати до нього ст.69 КК України (2341-14)
і пом'якшити покарання.
Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 9 серпня 2005 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Пом'якшити ОСОБА_2 покарання за ч.5 ст.185 КК України (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14)
до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 КК України (2341-14)
на підставі ст.70 КК України (2341-14)
остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.
|
Судді:
Міщенко С.М. Косарєв В.I. Стрекалов Є.Ф.
|
|