5-3567к06 Про умисне вбивство двох осіб - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора і касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2 на вирок колегії судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2006 року, яким засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця

м. Ростова-на-Дону РФ, раніше не судимого, -

за ч.1 ст. 115 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 14 років;

за ст. 15 і ч. 2 ст. 115 п. 1 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком на 14 років, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14) - до позбавлення волі строком на 15 років.

ОСОБА_4 засуджено за умисне вбивство на грунті неприязних стосунків, що склалися, а також за замах на умисне вбивство двох осіб.

Як визнав суд, 27 жовтня 2005 року, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та сварки з ними ОСОБА_4 пішов у свій будинок АДРЕСА_2, розташований неподалік.

З помсти за раніше нанесену образу під час сварки він вирішив їх вбити і саме з цією метою взяв кухонний ніж і повернувся до будинку потерпілих.

Тут він став грюкати в зачинені двері будинку, де вже відпочивали потерпілі, та висловлюватися брутальними словами, а коли з будинку вийшов ОСОБА_5, то намагався завдати йому удар ножем, але потерпілий ухилявся від цих ударів і все ж, не дивлячись на це, ОСОБА_4 вдалося з допомогою ножа заподіяти йому легкі тілесні ушкодження у виді поранення руки.

З таких же мотивів ОСОБА_4 умисно вбив потерпілого ОСОБА_6, завдавши йому удар ножем в область серця, та вчинив замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_7, завдавши йому удар ножем в живіт.

За висновком судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент заподіяння.

Свій умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 і ОСОБА_5 засуджений до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі.

У касаційному поданні прокурор просить вирок змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання суду на показання свідка ОСОБА_8 як на доказ, оскільки ці показання в судовому засіданні не досліджувалися і свідок не допитувався.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати і справу закрити, посилаючись на те, що він не мав умислу на умисне вбивство потерпілих і був у стані необхідної оборони.

Повернувшись до будинку потерпілих, він лише хотів забрати свої речі, але ОСОБА_5 першим завдав йому удар металевим предметом по нозі і лише тоді він витяг ніж і замахнувся на нього та захищався з допомогою ножа від нападу ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Він також посилається на те, що під час сутички з потерпілими отримав тілесні ушкодження, але суд не взяв цю обставину до уваги і не дав цій обставині оцінки у вироку.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2 теж просить вирок щодо засудженого скасувати і справу закрити, посилаючись на те, що ОСОБА_4 захищався від нападу потерпілих і, будучи у стані необхідної оборони, заподіяв їм тілесні ушкодження різної тяжкості, а потерпілому ОСОБА_6 такі тілесні ушкодження, які привели до його смерті.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Земляного В.В., вислухавши пояснення прокурора Сушко Т.М. на підтримання касаційного подання та про залишення касаційних скарг без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4 на підтримання касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, а касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_6 та у замаху на умисне вбивство ОСОБА_5 і ОСОБА_7 на грунті неприязних стосунків за обставин, як вони встановлені судом, узгоджується з доказами у справі, які було перевірено в судовому засіданні і яким у вироку дано всебічну і правильну оцінку.

У своїх поясненнях в стадії досудового і судового слідства ОСОБА_4 визнав, що саме від його дій ножем були поранені ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а ОСОБА_6 - вбитий.

Проте він твердить, що не мав умислу на позбавлення їх життя, а конфлікт між ними виник у зв"язку з тим, що потерпілі викрали 300 доларів США, які були в альбомі з його художніми роботами, який він їм демонстрував .

Проте з такими доводами погодитися не можна.

Як видно з пояснень потерпілого ОСОБА_5, увечері 27 жовтня 2005 року раніше їм незнайомий ОСОБА_4, розшукуючи виконроба, прийшов у їх будиночок, де він разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вечеряв .

ОСОБА_4 був у нетверезому стані, але приніс горілку, яку вони, спілкуючись з ним, разом вжили .

Оскільки ОСОБА_4 сп"янів і з ним було неприємно спілкуватися, вони спільними зусиллями випровадили його і збиралися лягати спати.

У відповідь на такі дії ОСОБА_4 обурювався і погрожував розправою.

Через деякий час, близько півночі, ОСОБА_4 знову прийшов до їх будинку і став грюкати у двері і вікно.

Як пояснив потерпілий ОСОБА_5, вийшовши на вулицю, він намагався вгомонити ОСОБА_4, але той витяг ніж, яким вдарив у руку і намагався ще завдати удари, але не зміг здійснити свій намір, бо йому вдалося відбігти на безпечну відстань і попередити ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про наявність у ОСОБА_4 ножа.

Коли ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вибігли з будинку, ОСОБА_4 почав завдавати їм удари ножем і кожного з них поранив.

Тільки після цього, як пояснив потерпілий ОСОБА_5, захищаючись від протиправних дій ОСОБА_4, він кинув у нього металевий предмет, а згодом, коли вони всі з пораненнями перемістилися до тролейбусної зупинки, намагаючись отримати медичну допомогу, він вдарив ОСОБА_4 дерев"яною палицею, відбираючи у нього ніж.

Такі ж пояснення про події злочину, вчиненого ОСОБА_4, підтвердив і потерпілий ОСОБА_7 .

Отже з пояснень потерпілих не вбачається, що конфлікт між ними і ОСОБА_4 виник у зв"язку з пропажею у ОСОБА_4

300 доларів США, як про це зазначає в касаційній скарзі засуджений.

Не підтверджується таке і показаннями самого засудженого.

З пояснень ОСОБА_4 в стадії досудового слідства видно, що він спершу твердив про те, що був у стані сильного сп"яніння і своїх дій не пам"ятає, а потім визнав, що разом з потерпілими вживав алкогольні напої, спілкувався з ними.

На грунті різного бачення оцінки роботи працюючих, які приїхали до м. Києва з інших областей, він посварився з ними .

Потерпілі вигнали його з будинку, в якому залишилася його сумка з документами і особистими речами, а щоб повернути ці речі, він пішов додому, взяв господарський ніж, повернувся до будинку потерпілих, де в процесі бійки застосував до потерпілих ніж (т.1 а.с.37, 197, 143, 215).

Ці пояснення ОСОБА_4 частково підтвердив і свідок ОСОБА_9.

Зокрема він зазначив, що опівночі 27 жовтня 2005 року додому прийшов п"яний ОСОБА_4, щось шукав на другому поверху будинку, лаючись брутальними словами , вигукував, що когось поріже, і пішов на вулицю.

Як потім йому стало відомо, ОСОБА_4 порізав ножем потерпілих .

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вночі 28 жовтня 2005 року, коли вона працювала в нічну зміну в продовольчому кіоску, що по АДРЕСА_3,

до неї спершу прибіг ОСОБА_5, а потім ОСОБА_7, обидва поранені, і попросили викликати швидку допомогу, повідомивши про те, що зарізано людину (ОСОБА_6).

Потім вона побачила ОСОБА_4 з ножем у руці і ОСОБА_5, який захищався від нього з допомогою виламаної від лави палиці.

Цими доказами спростовуються доводи, викладені в касаційних скаргах, про те, що з боку потерпілих до ОСОБА_4 було застосоване протиправне насильство і той був вимушений захищатися від їх нападу.

Навпаки, цими доказами доведено, що після конфлікту з потерпілими ОСОБА_4 пішов додому, взяв кухонний ніж і знову прийшов до помешкання потерпілих, де до кожного потерпілого застосував ніж.

За висновком судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_6 настала внаслідок проникаючого поранення грудей з пошкодженням серця та гострої крововтрати від дії колюче-ріжучого предмета, яким міг бути ніж, потерпілому ОСОБА_7 внаслідок проникаючого поранення черевної порожнини від дії такого ж предмета заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_5у заподіяні легкі тілесні ушкодження у виді вертикального порізу руки.

Як видно з матеріалів справи, у ОСОБА_4 виявлено легкі тілесні ушкодження ( т.1, а.с.161), які йому було заподіяно під час нападу на потерпілих, але зазначені тілесні ушкодження якраз свідчать про те, що потерпілі захищали себе від протиправних дій ОСОБА_4 .

У даному випадку заподіяння ОСОБА_4 шкоди з боку потерпілих необхідно розглядати як правомірні дії, спрямовані на відвернення чи припинення посягання ОСОБА_4 на них, і вони узгоджуються з вимогами ст. 36 КК України (2341-14) .

Таким чином, не можна погодитися з доводами засудженого і його захисників про те, що ОСОБА_4, завдаючи потерпілим удари ножем, діяв в межах необхідної оборони і, захищаючись, вчинив вбивство одного потерпілого і здійснив замах на умисне вбивство двох потерпілих.

Сукупністю доказів у справі спростовуються доводи засудженого про те, що він не мав умислу на умисне вбивство потерпілих .

Конкретні обставини події злочинів та дані про те, що під час конфлікту ОСОБА_4 завдавав удари ножем у життєво важливі органи якраз свідчить про цілеспрямованість умислу засудженого на позбавлення життя потерпілих.

Тільки тому, що потерпілому ОСОБА_5 вдалося ухилитися від цих ударів і активно протидіяти ОСОБА_4, той не зміг довести свій намір до кінця і йому були заподіяні лише легкі тілесні ушкодження,

Що ж стосується потерпілого ОСОБА_7, то йому ОСОБА_4 завдав удар ножем у живіт, але життя потерпілого вдалося спасти в результаті надання йому своєчасної медичної допомоги.

Потерпілому ОСОБА_6 засуджений завдав удар ножем в область серця і позбавив його життя.

Такі дії засудженого ОСОБА_4 судом правильно оцінені як умисне вбивство і як замах на умисне вбивство двох осіб та обгрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст. 115 і ст. 15 і ч.2 ст. 115 п.1 КК України (2341-14) .

Визначене покарання відповідає ступеню суспільної небезпечності вчинених злочинів, даним про особу ОСОБА_4 та вимогам ст. 65 КК України (2341-14) , і є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Питання про призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк суд у вироку належним чином умотивував.

Таким чином, підстави для скасування і закриття справи відсутні, а тому касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Разом з цим у поданні прокурора правильно порушено питання про виключення з вироку посилання суду на показання свідка ОСОБА_8 як на доказ, оскільки цей свідок в судовому засіданні не допитувався і його показання на досудовому слідстві не досліджувалися, а тому вирок у цій частині підлягає зміні, бо відповідно до змісту ст. 323 КПК України (1001-05) суд повинен обгрунтовувати вирок лише на тих доказах, які були безпосередньо розглянуті в судовому засіданні.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.394-306 КПК України (1001-05) , колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Касаційне подання прокурора задовольнити .

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2006 року щодо ОСОБА_4 змінити - виключити з нього посилання суду на показання свідка ОСОБА_8 як на доказ.