Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В., Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012р. по справі № 2а-7434/12/2070

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області

про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

Позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міського управління юстиції (далі по тексту - ВДВС Лозівського МУЮ, відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 32885321 від 05.06.2012 року, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог 26 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. по справі № 2-а-7434/12/2070 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 32885321 від 05.06.2012 року про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-540-У від 08.05.2012 р., складеної управлінням Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. по справі № 2-а-7434/12/2070, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 - відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що вимога УПФУ в Лозівському районі Харківської області від 08.05.2012 р. № Ф-540 про стягнення з ОСОБА_1 1698,23 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розумінні ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виконавчим документом, та, відповідно - належною підставою для відкриття виконавчого провадження. Зазначив, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) , який, з огляду на предмет стягнення згідно спірної вимоги - єдиний внесок - не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. За таких обставин, вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32885321 від 05.06.2012 року прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) , та не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 05 червня 2012 року відділом державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції України було винесено постанову (ВП № 33090308) про відкриття виконавчого провадження ВП № 32885321 за вимогою про сплату боргу № Ф-540-У від 08.05.2012 р. управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1698,23 грн.

Не погодившись з вказаною постановою державного виконавця, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, з посиланням на те, що діючим законодавством не передбачено порядок виконання державною виконавчою службою вимог органів Пенсійного фонду України про сплату боргу, а тому відповідач не мав права приймати вимогу УПФУ в Лозівському районі Харківської області № Ф-540У до виконання та відкривати виконавче провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження ВП № 32885321 було відкрито відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Лозівського МУЮ від 05.06.2012р. на підставі заяви УПФУ в Лозівському районі Харківської області від 30.05.2012р. на виконання виконавчого документу - вимоги № Ф-540-У УПФУ в Лозівському районі Харківської області від 08.05.2012 р., якою ФОП ОСОБА_1 визначено суму зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698,23 грн. (а.с.36-37).

Вимога УПФУ в Лозівському районі Харківської області про сплату боргу № Ф-540-У від 08.05.2012 р., була надіслана ФОП ОСОБА_1 поштою, та ним отримана 22.05.2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.37).

Отримана ФОП ОСОБА_1 вимога УПФУ в Лозівському районі Харківської області про сплату боргу № Ф-540-У від 08.905.2012 р. у строк, встановлений законом, в адміністративному або судовому порядку оскаржена не була, з огляду на що є узгодженою та підлягає виконанню в примусовому порядку.

Як вбачається зі змісту спірної вимоги, остання прийнята на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з урахуванням даних картки особового рахунку платника внеску ОСОБА_1 станом на 01 травня 2012 року.

Колегія суддів відмічає, що предметом стягнення по спірній вимозі № Ф-540-У від 08.05.2012 р. є недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка склалася станом на 01.05.2012 року.

У зв'язку з чим, при наданні оцінки зазначеній вимозі як виконавчому документу підлягають застосуванню положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , а не Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) , як помилково зазначив суд першої інстанції.

У відповідності до пункту 1 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI (2464-17) з 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (2464-17) , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 3 частини першої, частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), а також фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами абз.1, 2 ч. 4. ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вимога в УПФУ в Лозівському районі Харківської області про сплату боргу № Ф-540У від 08.05.2012р. не є виконавчим документом.

У відповідності до абз.6 ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як встановлено положеннями ч.5 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що вимога УПФУ в Лозівському районі Харківської області про сплату боргу № Ф-540-У від 08.05.2012 р., на підставі якої прийнята спірна постанова, отримана позивачем, не оскаржена та не виконана ОСОБА_1 в добровільному порядку, колегія суддів приходить до висновку, що така вимога є узгодженою та підлягає виконанню в примусовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, урегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження» (606-14) .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3, 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Виходячи зі змісту п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Положеннями п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30 квітня 2002 року (z0441-02) встановлено, що одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги на відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу УПФУ як виконавчий документ, оскільки вищенаведені норми права встановлюють, що вимога УПФУ є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимога Управління Пенсійного фонду України є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судовим розглядом не встановлено підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний виконавець державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області при винесенні спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження» (606-14) , з дотриманням вимог ч.3 ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. по справі № 2-а-7434/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ненадання належної оцінки доказам у справі, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВДВС Лозівського МУЮ Харківської області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п.1, 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012р. по справі № 2а-7434/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.