Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Київського національного університету будівництва та архітектури на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року у справі № 826/18692/14 за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету будівництва та архітектури, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказ, -

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Київського національного університету будівництва та архітектури, третя особа ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 28 жовтня 2014 року № 1780/2 про відрахування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем незаконно сформовані підстави відрахування у зв'язку із активною участю у протестах студентів проти дій ректорату університету у лютому, березні 2014 року та у зв'язку з повторною не здачею іспиту.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції та прийняте нове про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Київський національний університет будівництва та архітектури звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1 вересня 2013 року по 28 жовтня 2014 року навчався за денною формою та державним замовленням на будівельно-технологічному факультеті Київського національного університету будівництва та архітектури.

Станом на червень 2014 року позивач з предмету опір матеріалів не захистив 2 розрахунково-графічні роботи, із 12 проведених пар практичних занять пропустив 7, а з предмету будівельне матеріалознавство не виконав й не захистив індивідуальне завдання, 4 лабораторні роботи, не представив конспект з дисципліни, не відпрацював 4 пропущені лекції, взагалі із прочитаних 20 лекцій пропустив 7, а із 11 пар проведених лабораторних робіт пропустив 7. У зв'язку з цим, до складання іспитів із вказаних дисциплін за графіком організації навчального процесу допущений не був, що підтверджується відомостями обліку успішності.

ОСОБА_1 26 червня 2014 року звернувся до декану факультету із заявою, в якій вказав, що 20 червня 2014 року недопущений до іспиту внаслідок неприйняття конспекту, а 26 червня 2014 року внаслідок неприйняття індивідуального завдання. З викладачами цих предметів ОСОБА_3 й ОСОБА_4 його батько мав конфліктні умови. Тому, в результаті утвореної навколо нього напруженої ситуації не в змозі здавати іспити, а відтак, висловив прохання перенести складання двох іспитів на вересень.

В подальшому, до призначеного на 9 вересня 2014 року іспиту з опору матеріалів позивач знову допущений не був, у зв'язку з невиправленими та незахищеними розрахунково-графічними роботами. У вересні, під час особистої зустрічі ректорату та ОСОБА_1 узгоджений порядок ліквідації академічних заборгованостей. Так, завідувач кафедри опору матеріалів протягом двох тижнів особисто проводив індивідуальні консультації студенту для виправлення та виконання в повному обсязі розрахунково-графічних робіт, передбачених програмою дисципліни.

Виконавши всі завдання з програми, позивач допущений до третьої спроби здачі іспиту з опору матеріалів, призначеного на 25 вересня 2014 року. Згідно відомості обліку успішності, комісія оцінила знання студента "незадовільно". У зв'язку з цим, як судом з'ясовано в засіданні, в.о. декана факультету ОСОБА_5 відмінено усі інші спроби скласти заборгованості та підготовлений наказ про відрахування ОСОБА_1

Студент 3 жовтня 2014 року звернувся до ректора ОСОБА_2 з прохання призначити повторну перездачу. У зв'язку із резолюцією ректора під час підписання наказу про відрахування проректор проф. ОСОБА_6, посилаючись на конфліктність ситуації, зупинив наказ та дозволив провести додатковий іспит з двох дисциплін. На іспиті по опору матеріалів 10 жовтня 2014 року знання позивача затвердженою розпорядженням в.о. декана факультету ОСОБА_5 комісією оцінені "задовільно", про що йому оголошено та внесено у відомість обліку успішності.

На іспиті з дисципліни будівельне матеріалознавство, призначеному розпорядженням декана будівельно-технологічного факультету ОСОБА_7 від 16 жовтня 2014 року № 8 на 21 жовтня 2014 року комісія знання ОСОБА_1 оцінила "незадовільно", про що йому також повідомлено. Враховуючи, що незадовільна оцінка у залікову книжку студента не проставляється, оцінка внесена лише до відповідної відомості, яка передана до деканату.

Розпорядженням декана будівельно-технологічного факультету ОСОБА_7 від 22 жовтня 2014 року № 12 призначена повторна перездача іспиту з будівельного матеріалознавства на 27 жовтня 2014 року о 15 год. 20 хв. у складі раніше сформованої комісії. Як пояснила в судовому засіданні доцент кафедри будівельних матеріалів свідок ОСОБА_3, нею особисто, в присутності асистентів ОСОБА_8, ОСОБА_9, повідомлено позивачу дату, час та місце проведення іспиту. Згідно пояснювальної записки провідного фахівця деканату ОСОБА_10 від 27 жовтня 2014 року студент ОСОБА_1 27 жовтня 2014 року близько 12 год. заходив до деканату і вона запитала чи готується він до іспиту, на що отримала ствердну відповідь.

Проте, на іспит о 15 год. 20 хв. позивач не з'явився, що послугувало складенню комісією відповідного акту та оформлення, в подальшому переданої до деканату, відомості обліку успішності.

На підставі викладеного, відповідно до ухваленого Науково-методичною радою університету 23 березня 2009 року (протокол № 5) Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва та архітектури, статей 34, 46 Закону України "Про вищу освіту", затвердженого наказом Міністерства освіти України 15 липня 1996 року № 245, зареєстрованого в МЮ України 7 серпня 1996 року за № 427/1452 (z0427-96) Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів, та за поданням декана будівельно-технологічного факультету ОСОБА_7 й погодженням, серед інших, голови Ради студентського самоврядування ОСОБА_11 28 жовтня 2014 року ректором університету ОСОБА_2 підписаний наказ про відрахування ОСОБА_1 за невиконання навчального плану (держбюджет). Наказ також погоджений деканом БТФ, проректором з навчального та навчально-методичної роботи, начальником навчального відділу, начальником ПФВ, головним бухгалтером, начальником юридичного відділу. При цьому, у ньому відсутнє посилання на те, що студент відрахований у зв'язку з невиконанням умов контракту.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем, всупереч вимогам ст. 11, 71 КАС України, не доведені обставини порушення прав та інтересів, а також порушень вимог законодавства України з боку відповідача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до п.9.5 Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва і архітектури студент відраховується з університету, зокрема, у випадку отримання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок. Разом з тим, на час прийняття відповідачем спірного наказу у позивача рахувався незданим іспит з однієї дисципліни, а саме: будівельне матеріалознавство.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 53 Конституції України громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Спеціальний закон, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України (254к/96-ВР) права на освіту є Закон України "Про вищу освіту" (1556-18) .

Також вказані правовідносини регулюються Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 (z0173-93) .

В свою чергу, відомчими документами, які регулюють питання відрахування студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр у вищих закладах освіти незалежно від підпорядкування та форм власності, та безпосередньо регулюють організацію й проведення навчального процесу у Київському національному університеті будівництва і архітектури - є Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти й Положення про організацію навчального процесу в даному університеті.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 63 Закону України "Про вищу освіту" особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми. У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 46 цього Закону підставою для відрахування здобувача вищої освіти визначено невиконання ним навчального плану. Абзац же 4 пункту 14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, передбачає, що студент може бути відрахований з вищого закладу освіти за академічну неуспішність.

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 34 Закону "Про вищу освіту" відраховує з вищого навчального закладу здобувачів вищої освіти керівник закладу в межах наданих йому повноважень та за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки).

При цьому, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про вищу освіту" підставою для відрахування здобувача вищої освіти є невиконання навчального плану.

Таким чином, ректор Київського національного університету архітектури і будівництва, залучений до участі у даній справі як третя особа, повноважний прийняти наказ про відрахування ОСОБА_1 за наявності чітко визначеної законом підстави, а саме: невиконання ним начального плану.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 вказаного Закону порядок відрахування осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах. Визначається положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва і архітектури, при розробці критеріїв оцінювання з певної дисципліни викладачі орієнтуються на певні загальні рекомендації. Зокрема, "задовільно" (D) - студент засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає значну кількість неточностей і грубих помилок, уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань, "задовільно" (Е) - студент має певні знання по курсу, які задовольняють мінімальним критеріям, "незадовільно" (FX) - незнання студентом окремих розділів дисципліни, слабе вміння вирішувати практичні задачі, при цьому подальше навчання можливе тільки після повторної здачі іспиту, "незадовільно" (F) - незасвоєння студентом принципових положень дисципліни, нездатність застосувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання без обов'язкового повторного вивчення курсу.

Згідно з п.п. 3.12.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 (z0173-93) , семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Відповідно до п.п. 3.12.2.2. вказаного Положення екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва і архітектури, записи "незадовільно" та "не зараховано" у залікову книжку студента не вносяться, а заліково-екзаменаційну відомість викладач повністю заповнює, підписує та здає особисто в деканат у день проведення екзамену (заліку) або наступного дня.

Пунктом 3.12.2.3 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161 (z0173-93) , зареєстрованого в МЮ України 23 листопада 1993 року за № 173, чинного на час видання оскаржуваного наказу та на яке посилається позивач ОСОБА_1, передбачає, що студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення). Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

Крім цього, студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість. Ліквідація студентами академічної заборгованості проводиться протягом тижня після закінчення сесії. За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру.

Тобто, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, підставою для відрахування з вищого навчального закладу є отримання студентом під час сесії не більше двох незадовільних оцінок.

При цьому, відповідно до п. 9.5 Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва і архітектури студент відраховується з університету, зокрема, у випадку отримання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок.

Судами встановлено, що відповідно до робочого навчального плану на 2013-2014 навчальний рік Київського національного університету будівництва і архітектури для другого курсу спеціальності 6.06001010 "Будівництво" (Технологія будівельних конструкцій виробів і матеріалів) денної форми навчання, передбачено у весняному семестрі до складання 8 заліків та 4 екзамени.

За результатами навчання весняного семестру 2013-2014 навчального ріку позивач був недопущений до складання іспитів з предметів опір матеріалів та будівельне матеріалознавство, що підтверджується відомостями обліку успішності.

ОСОБА_1 26 червня 2014 року звернувся до декана факультету із заявою, в якій вказав, що 20 червня 2014 року недопущений до іспиту внаслідок неприйняття конспекту, а 26 червня 2014 року внаслідок неприйняття індивідуального завдання. Позивач висловив прохання перенести складання двох іспитів на вересень.

При цьому, позивачем було успішно ліквідовано незадовільну оцінку по одному з вказаних предметів, а саме: на іспиті по опору матеріалів 10 жовтня 2014 року знання позивача затвердженою розпорядженням в.о. декана факультету ОСОБА_5 комісією оцінено "задовільно", про що йому оголошено та внесено у відомість обліку успішності.

Таким чином, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, на час прийняття відповідачем спірного наказу у позивача рахувався незданий іспит з однієї дисципліни, а саме: будівельне матеріалознавство.

У зв'язку із вищезазначеним, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для відрахування позивача на вказаних вище підставах.

Таким чином, спірний наказ відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 9.5 Положення про організацію навчального процесу в Київському національному університеті будівництва і архітектури відрахування студентів проводиться наказом ректора за поданням декана.

Однак, судами попередніх інстанцій встановлена відсутність доказів того, що декан факультету, на якому навчався позивач, звертався з таким поданням до ректора.

Крім цього, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про обґрунтованість доводів позивача щодо нездійснення належного погодження спірного відрахування позивача зі студрадою факультету, оскільки підпис голови студентської ради на оскаржуваному наказі не може вважатись таким погодженням.

Вищезазначене, як вірно встановлено судом попередньої інстанції, також вказує на порушення відповідачем порядку відрахування позивача з числа студентів вказаного вищого навчального закладу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Київського національного університету будівництва та архітектури відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.