Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О.,

суддів - Зубара В.В., Літвінова Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року,-

Вироком Судової колегії в кримінальних справах Хмельницького обласного суду від 19 червня 2001 року ОСОБА_1 засуджено за п. п. "а", "г" ст. 93; ч. 3 ст. 142 КК України (1960 року), на підставі ст. 42 КК України (1960 року), до покарання у виді довічного позбавлення волі, за умисне вбивство двох осіб з застосуванням вогнепальної зброї.

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Хмельницької області з заявою, в якій порушував питання про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами. В обгрунтування своїх вимог засуджений посилався на висновки судово-медичних експертиз № 34/Ц від 26 травня 1995 року та № 33/Ц від 28 травня 1995 року, відповідно до яких на речових доказах - вилучених з місця події кулі, пижах та картонних прокладках для гільз не виявлено крові одного з потерпілих. ОСОБА_1 вказував, що дана обставина свідчить про штучне створення доказів і не була відома йому та суду на час судового розгляду.

Ухвалою судді Апеляційного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року зазначену заяву було залишено без руху через невідповідність її вимогам ст. 462 КПК України і встановлено строк для усунення недоліків.

Протягом встановленого судом строку ОСОБА_1 повторно подав аналогічну заяву, яку ухвалою судді Апеляційного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року повернуто засудженому з підстав, передбачених ч.3 ст. 429, ч.3 ст. 464 КПК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді Апеляційного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року і зобов'язати суд розглянути його заяву по суті. В обґрунтування своїх вимог, вважаючи вказані ним обставини нововиявленими, наводить доводи, аналогічні викладеним у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додану до скарги ухвалу судді та інші матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, з огляду на що у відкритті провадження слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються, зокрема: штучне створення або підроблення доказів, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Штучне створення доказів означає їх завідому неправильність, розраховану на введення суду в оману при прийнятті рішення.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до вимог ч. 2 ст. 462 КПК України повинна, зокрема, містити посилання на обставини, що могли вплинути на таке рішення, але не були та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, й обґрунтування з посиланням на дані, які підтверджують наявність таких обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 КПК України, тобто вона повертається заявнику.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, суддя, перевіряючи відповідність вимогам закону заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, поданої на усунення вказаних судом недоліків, правильно встановив, що така заява не містила посилань на підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами, передбачені ст. 459 КПК України.

Мотивуючи свої доводи про штучне створення доказів, засуджений, посилався на висновки судово-медичних експертиз, які на момент судового розгляду містилися у матеріалах кримінальної справи, однак по суті не мали доказового значення і не були покладені в основу вироку.

Однак заява ОСОБА_1 не містила обґрунтування того, що дані вказаних ним висновків експертиз не могли бути відомі йому і суду на момент розгляду справи, підтверджують завідому недостовірність доказів, на яких ґрунтується вирок, і доводять неправильність цього судового рішення.

За таких обставин суддя дійшов правильних висновків про те, що ОСОБА_1 не усунув вказаних судом недоліків і не оформив свою заяву відповідно до вимог статті 462 КПК України, а тому повернув подану заяву, що ґрунтується на вимогах ч. 3 ст. 464 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України колегія суддів, -

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду Хмельницької області від 06 травня 2015 року про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Судової колегії в кримінальних справах Хмельницького обласного суду від 19 червня 2001 року щодо нього - відмовити.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.