Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів Романець Л.А. і Бех М.О., при секретарі судового засідання Медицькій У.І., розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

за участю прокурора Опанасюка О.В., захисника ОСОБА_7,

З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернувся засуджений ОСОБА_5 з вимогами про перевірку судових рішень щодо нього.

Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

На відшкодування моральної шкоди із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 постановлено стягнути відповідно 72 000 грн., 100 000 грн., 20 000 грн.

Крім того вирішено долю речових доказів. Мопед "АLРНА YН-49JL", що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області - передано потерпілому ОСОБА_8, автомобіль "Шкода Октавія", державний номерний знак НОМЕР_1, постановлено зберігати на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області до виконання вироку в частині майнових стягнень з ОСОБА_5

Арешт, накладений на автомобіль "Шкода Октавія", державний номерний знак НОМЕР_1 залишено, до виконання вироку в частині цивільного позову.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2014 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 на підставі ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) звільнено від призначеного покарання.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом при постановленні вироку та при його перевірці апеляційним судом, просить скасувати судові рішення в частині вирішення цивільного позову та в частині вирішення долі речових доказів й призначити новий розгляд в цій частині в суді першої інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу зазначає про те, що рішення суду в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих є немотивованим та постановлено без дослідження всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення питання щодо задоволення цивільних позовів потерпілих, оскільки суд не надав уваги тому, що сам потерпілий не дотримувався ПДР (1306-2001-п) . Крім того, засуджений вказує, що судом не враховано його поведінку після вчинення ДТП, зокрема не враховано якість наданої матеріальної допомоги потерпілим під час перебування ОСОБА_11 в лікарні.

Також ОСОБА_5 твердить про безпідставність рішення суду щодо вирішення долі речових доказів, зокрема в частині накладення арешту на його автомобіль до моменту виконання вироку в частині цивільного позову.

Засуджений твердить також про те, що апеляційний суд не надав належної відповіді на аналогічні доводи його апеляційної скарги.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 22 квітня 2013 року приблизно о 15 годині 50 хвилин керуючи автомобілем "Шкода Октавія" державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись по вул. Червонофлотській в м. Бобровиця Чернігівської області, під'їжджаючи до перехрестя вулиць 30-років Перемоги та Червонофлотської, не виконав вимоги дорожніх знаків 2.1 "Дати дорогу" та 7.8 "Напрямок головної дороги", порушив вимоги п.п. 2.3 б, 8.1, 8.4, 16.12 ПДР України (1306-2001-п) , не надав дорогу мопеду "АLРНА YН-49JL" без державного номерного знаку, який під керуванням ОСОБА_11 наближався до перехрестя праворуч, здійснив з ним зіткнення, внаслідок чого ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у Бобровицькій ЦРЛ, а пасажир мопеду ОСОБА_10 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідача, захисника, яка підтримала касаційну скаргу засудженого, прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, надіслані потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 а також потерпілим ОСОБА_10 та його представником ОСОБА_10, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, які належно оцінені судом і засудженим у касаційній скарзі не заперечуються.

Покарання, призначене ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 65 КК України. При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та всі обставини провадження.

Окрім зазначеного, як вбачається з ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2014 року, на підставі ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) звільнено від призначеного покарання.

Посилання засудженого в касаційній скарзі на відсутність у вироку належних обґрунтувань щодо стягнення з нього на користь потерпілих коштів на відшкодування моральної шкоди, позбавлені підстав.

Матеріалами провадження підтверджено, що внаслідок порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху загинув ОСОБА_11 На користь його батьків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, згідно з вимогами ч. 2 ст. 1168 ЦК України стягнуто моральну шкоду. Суд, обґрунтовуючи своє рішення щодо суми, яку слід стягнути із засудженого на користь потерпілих керувався принципом розумності та врахував характер, глибину й ступінь моральних страждань, негативні наслідки, які зазнали потерпілі внаслідок смерті їх сина, ступінь вини обвинуваченого, діями якого потерпілим спричинена моральна шкода.

Частково задовольняючи цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_12 судом враховано вимоги розумності, достатності та справедливості, глибину фізичних і моральних страждань потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті.

Саме про такі підстави зазначив суд у вироку обґрунтовуючи своє рішення щодо суми, яку належить стягнути із засудженого на користь потерпілих.

Рішення суду про задоволення цивільних позовів потерпілих належним чином мотивоване і ґрунтується на вимогах закону. Вирок в частині вирішення цивільного позову є законним й обґрунтованим.

З таким висновком погоджується й колегія суддів при розгляді касаційної скарги.

Розглядаючи апеляційну скаргу засудженого, апеляційний суд вивчив усі доводи скарги, проаналізував їх і зіставив з наявними у справі матеріалами та з дотриманням вимог ст. 419 КПК України, виніс ухвалу, зміст якої відповідає вимогам зазначеного закону. Доводи, наведені засудженим у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду щодо законності та обґрунтованості вироку.

Підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_5 колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підстави для зміни чи скасування судового рішення судом касаційної інстанції визначені ст.ст. 412 - 414 КПК України (4651-17) й вирішення питань щодо долі речових доказів не охоплюються положеннями вказаних статей. Для вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку засуджений вправі звернутись в суд в порядку ст. 539 КПК України.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.