Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т. С.,

суддів: Міщенка С. М, Широян Т. А.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Безушко Т. Г., яка брала участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2,

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Херсона, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 10 листопада 2010 року за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, засуджено за ст. 395 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив місце свого постійного проживання, де був відсутній з 12 серпня 2014 року по 13 жовтня 2014 року, чим порушив адміністративний нагляд, установлений відносно нього Суворовським районним судом м. Херсона 18 березня 2014 року.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та ухвалу через істотні порушення судами вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор зазначає, що суд першої інстанції в порушення ч. 3 ст. 349 КПК, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, хоча фактично, засуджений їх оспорював, оскільки не визнавав свою вину у вчинення злочину. Крім того, прокурор посилається на невідповідність вироку положенням ст. 374 КПК, а ухвали апеляційного суду - статей 404, 419 КПК. Вказує, що в резолютивній частині ухвали не вірно зазначено прізвище засудженого ОСОБА_2

Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Висновки суду стосовно доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК, прокурор у касаційній скарзі не оскаржує. Також він не ставить питання про неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Доводи прокурора про істотні порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, є безпідставними.

Як вбачається зі змісту вироку місцевого суду, засуджений ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і обставин порушення ним правил адміністративного нагляду не оспорював. Тому суд, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК, визнав недоцільним дослідження доказів. Про дотримання судом вимог зазначеного Кодексу свідчить не оскарження учасниками судового провадження цього рішення в апеляційних скаргах. Виходячи з наведеного, порушень місцевим судом вимог ч. 3 ст. 349 КПК колегія суддів не вбачає.

Доводи прокурора стосовно невідповідності вироку вимогам, зазначеним у ст. 374 КПК, аналогічні за своїм змістом доводам його касаційної скарги, належно перевірив суд апеляційної інстанції та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі відповідно до вимог ст. 419 КПК мотиви свого рішення, з чим погоджується й касаційний суд.

Не може бути підставою для скасування ухвали описка, допущена в її резолютивній частині, оскільки суд має право відповідно до положень статей 379, 539 КПК усунути неточності при написанні прізвища засудженого.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень не вбачається, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 23 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 30 березня 2015 року стосовно ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.