Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
02 червня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Сахна Р. І.,
суддів: Животова Г. О., Шибко Л. В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2015 року,
встановила:
Вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Березівки, Роздолненського району АР Крим, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого, за вироком Євпаторійського районного суду АР Крим від 31 серпня 2010 року за сукупністю злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, звільненого 19 серпня 2014 року по відбуттю строку покарання, засуджено за ч. 2 ст. 185 до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він, 26 вересня 2014 року приблизно о 02.00 год. в салоні автомобіля марки "Фольцваген В 5" який був припаркований біля будинку АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 2626,75 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить пом'якшити йому призначене покарання до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Подія злочину, доведеність винуватості засудженого в його вчиненні, кримінально-правова оцінки діяння за ч. 2 ст. 185 КК, відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК, колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.
Доводи засудженого у скарзі про надмірну суворість призначеного покарання, на думку колегії суддів є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 65 КК, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, суд першої інстанції, призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання, згідно з указаною нормою закону врахував: характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину; особу засудженого - який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо. Крім того врахував суд обставини, що пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття, й відсутність обставин що його обтяжують та відповідно до вимог ст. 65 КК призначив ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті за якою його засуджено.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, такі твердження про суворість призначеного покарання, висловлював засуджений та його захисник у своїх апеляційних скаргах. Апеляційний суд обґрунтовано залишив їх без задоволення, вмотивувавши свої висновки належним чином. Із огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки суддів першої та апеляційної інстанцій щодо призначення ОСОБА_1 покарання є законним та обґрунтованим, тому підстав вважати таке покарання надмірно суворим та явно несправедливим внаслідок суворості у колегії суддів немає.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Таким чином, із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
ухвалила:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2015 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
Р. І. Сахно
Г. О. Животов
Л. В. Шибко
|