Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т. С.,

суддів: Міщенка С. М., Широян Т. А.,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області Антюка І. П. на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 01 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_1,

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2015 року, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за ч. 1 ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ст. 76 КК.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він умисно ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши без поважних причин 20 серпня 2014 року о 09.00 год. до Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату Тернопільської області на вул. Тролейбусній, 5 у м. Тернополі для проходження служби у Збройних силах України.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор зазначає, що до засудженого безпідставно застосовано положення ст. 75 КК, оскільки не враховано підвищену суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 злочину.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, зважаючи на таке.

Висновки суду стосовно доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 336 КК, а також вид і розмір визначеного покарання прокурором у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора щодо необґрунтованого застосування судом до засудженого ст. 75 КК є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК у разі якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину (згідно зі ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості), який вчинено за відсутності обставин, що обтяжують покарання, конкретні обставини справи, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання (повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, здійснює догляд за батьками пенсійного віку), та дійшов вірного висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

Доводи прокурора, аналогічні за своїм змістом доводам його касаційної скарги, належно перевірив суд апеляційної інстанції та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі, відповідно до вимог ст. 419 КПК мотиви, з яких виходив при постановленні свого рішення.

Таким чином, із наведених у скарзі мотивів та з наданих до неї копій судових рішень підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області Антюка І. П. на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 01 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.