Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючої Щепоткіної В.В., суддів: Григор'євої І.В., Єленіної Ж.М., при секретарі Шапулі В.В., за участю прокурора Подоляка М.С., засуджених: ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12013020050000436 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає на АДРЕСА_1, раніше судимого, у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає на АДРЕСА_2, раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Нововолинська Волинської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає на АДРЕСА_3, такого, що не має судимості,у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5, на вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 04 листопада 2014 року

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2014 року засуджено:

ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 05 серпня 2010 року, яке було замінене ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 26 грудня 2013 року на покарання у виді 240 годин громадських робіт: за правилами ч. 1 ст. 72 КК (одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт) ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 30 днів із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 4 місяці з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено цивільні позови, долю судових витрат та речових доказів.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржено.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 19 березня 2013 року близько 17.00 год., перебуваючи на ринку неподалік стадіону "Шахтар" у м. Нововолинську, погрожуючи пістолетом, вчинив напад на ОСОБА_10, поєднаний із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, в ході якого відкрито заволодів його грошима в сумі 540 доларів США, що згідно з курсом НБУ на час вчинення злочину становило 4 314,60 грн.

24 грудня 2013 року близько 18.40 год. ОСОБА_5 повторно, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та ОСОБА_9, поблизу кафе "Олта" на вул. Галана, 75 у м. Нововолинську з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи пістолет марки "ZORAKI-MOD. 914-S", що є вогнепальною зброєю, споряджений п'ятьма патронами, які належать до боєприпасів, вчинили напад на ОСОБА_11, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, в ході якого ОСОБА_5 стиснув шию потерпілого рукою та приставив йому до спини пістолет. Потім із метою завершення заволодіння майном ОСОБА_11 ОСОБА_5 наказав ОСОБА_6 й ОСОБА_9 сісти в автомобіль потерпілого. Останні, діючи єдиним умислом, розбили скло в автомобілі марки "Фольксваген пасат", що належав ОСОБА_11, та розмістились у ньому. При цьому ОСОБА_6 намагався надягти на обличчя потерпілого шапку та обмотати його голову липкою стрічкою, а ОСОБА_9 за допомогою липкої стрічки обмотав ноги потерпілого. Тим самим засуджені намагались заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 3 000 грн. У результаті таких протиправних дій з боку засуджених потерпілому було заподіяно легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу придбав, зберігав та носив при собі пістолет марки "ZORAKI-MOD.914-S", калібр 9 РА, що є короткоствольною гладкоствольною нестандартною вогнепальною зброєю, який був споряджений п'ятьма патронами, що належать до боєприпасів, і який 24 грудня 2013 року задля уникнення кримінальної відповідальності він викинув під автомобіль марки "Фольксваген пасат", державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходився поблизу кафе "Олта" на вул. Галана, 75 у м. Нововолинську, де був виявлений та вилучений працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 04 листопада 2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у частині стягнення із засуджених судових витрат змінено. Судові витрати за проведення експертизи холодної зброї покладено на державу. У решті вирок залишено без зміни.

Як убачається зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_5, останній, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду і ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 187 КК за епізодом нападу на ОСОБА_10 вважає неправильною. На думку засудженого, в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази на підтвердження погрози з його боку застосування насильства стосовно потерпілого. Наголошує на порушенні вимог процесуального закону при проведенні слідчих дій, а також порушенні принципу безпосередності дослідження судом доказів за цим епізодом. Також посилається на відсутність у своїх діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, за епізодом нападу на ОСОБА_11 Невстановленими вважає умисел і корисливий мотив на заволодіння грошима потерпілого. Стверджує про порушення свого права на захист, пов'язане з участю у кримінальному провадженні захисника ОСОБА_12 Крім того, звертає увагу на те, що його вина у придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї і бойових припасів недоведена.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК за епізодом нападу на потерпілого ОСОБА_10 вважає неправильною. На його думку, недоведеною є погроза застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, а в основу вироку покладені недопустимі докази. По епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_11 захисник просить закрити провадження через відсутність у діях засудженого складу злочину. Вказує на відсутність у ОСОБА_5 корисливого мотиву та умислу на заволодіння грошима потерпілого. Посилається на порушення права ОСОБА_5 на захист. Так, на досудовому розслідуванні інтереси останнього представляла захисник ОСОБА_12, яка одночасно надавала правову допомогу ОСОБА_9 Також було порушено порядок заміни цього захисника на стадії досудового розслідування.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо нього скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Заперечує вчинення ним розбійного нападу. Вважає, що вирок ґрунтується на припущеннях. У його основу суд поклав суперечливі докази, які у своїй сукупності не підтверджують винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених та захисників на підтримку касаційних скарг, прокурора, який заперечив проти їх задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги засуджених ОСОБА_5 й ОСОБА_6, а також захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Залишаючи без задоволення апеляцію захисника ОСОБА_7, доводи якої є аналогічними доводам його касаційної скарги, а також апеляції ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 у частині недоведеності винності засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК і ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК кваліфіковано правильно.

В основу вироку суд обґрунтовано поклав показання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також дані протоколів слідчих дій, що були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_10 в деталях розповів суду про обставини нападу на нього з боку ОСОБА_5, під час якого останній, погрожуючи пістолетом, заволодів його грошовими коштами в сумі 540 доларів США. Ці показання потерпілого узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні даними протоколів огляду предметів від 20 березня та 10 квітня 2013 року, а також із даними протоколу огляду місця події від 20 березня 2013 року. При цьому судом встановлено, що номера трьох купюр, вилучених у ОСОБА_5, співпадають із номерами, що були зазначені у записній книжці потерпілого.

Також у судовому засіданні детально розповів про обставини розбійного нападу на нього потерпілий ОСОБА_11, вказавши на ОСОБА_5 та ще 2-х осіб як на нападників, які під приводом обміну валюти намагалися заволодіти його грошовими коштами. Показання потерпілого підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також даними протоколів слідчих дій, проведених у ході розслідування цього епізоду.

У ході огляду місця події 24 грудня 2013 року під автомобілем потерпілого ОСОБА_11 було виявлено та вилучено пістолет марки "ZORAKI-MOD.914-S", що є вогнепальною зброєю.

Зібрані у матеріалах кримінального провадження докази є логічними і послідовними, узгоджуються між собою, а тому не викликають у суду сумніву в їх правдивості. Об'єктивних підстав недовіряти цим доказам немає.

Доводи касаційних скарг ОСОБА_5 та його захисника про порушення права засудженого на захист, пов'язане з участю у кримінальному провадженні захисника ОСОБА_12, яка на стадії досудового розслідування одночасно представляла інтереси ОСОБА_5 та іншого підозрюваного, також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення, правильно визнав їх неспроможними.

Таким чином, всебічно та повно перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено.

Вирок суду є законним, обґрунтованим і відповідає вимогам ст. 374 КПК.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційних скаргах доводам, у тому числі і тим, на які засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 послались у касаційних скаргах, й обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не встановлено.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

Вирок Нововолинського міського суду Волинської області від 29 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 04 листопада 2014 року щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.