Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

судді доповідача Суржка А.В.,

суддів: Франтовської Т.І., Орлянської В.І.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 14 січня 2015 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1, раніше не судиму, засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 24 червня 2014 року близько 21 години 40 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки між нею та її чоловіком, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, переслідуючи мету умисного, протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2, взяла ніж з мийки та завдала ним потерпілому не менше 10 ударів в область його грудної клітини та рук, чим спричинила останньому тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що потягли смерть ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 квітня 2015 року вказаний вирок залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Прокурор вважає, що постановляючи ухвалу апеляційний суд не дотримався вимог статей 370, 419 КПК України, оскільки належним чином не обґрунтував підстав, через які апеляційну скаргу засудженої залишив без задоволення, вичерпних і мотивованих відповідей на всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не дав.

Перевіривши доводи наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на нижчевикладене.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції убачається, що на вирок районного суду засудженою ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій вона зазначала про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема про необхідність, на її думку, перекваліфікації її дій на ст. 116 або ст. 118 КК України.

Так, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої в порядку ст. 404 КПК України, перевіривши ретельно всі доводи апелянта та надавши на всі з них вичерпні відповіді, не знайшов підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1, як про це ставила питання в апеляційній скарзі засуджена.

При цьому, викладені у скарзі доводи судом апеляційної інстанції було проаналізовано шляхом співставлення із наявними у провадженні доказами, покладеними в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Зокрема, показаннями самої засудженої, яка не оспорювала конфліктних відносин з чоловіком ОСОБА_2, які суд безпосередньо сприймав під час судового розгляду відповідно до положень ст. 95 КПК України; даними акту судово-психіатричної експертизи № 545 згідно з якими встановлено, що ситуація конфлікту між засудженою та потерпілим 24 червня 2014 року не мала ознак афектогенної, а стан душевного хвилювання у ОСОБА_1 на момент вчинення дій, був відсутній.

Крім того, винуватість засудженої підтверджується даними досліджених судом речовими доказами та даними протоколів процесуальних дій, а саме: протоколами огляду місця події від 24.06.2014 року, висновками судово-медичної експертизи № 2243 і № 2243/88, протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2014 року, висновками експерта № 2530, № 3506 і № 202, зміст яких наведений у вироку, яким суд дав належну оцінку.

У колегії суддів немає підстав не довіряти вказаним висновкам суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд ретельно перевірив та визнав безпідставними й інші доводи апеляційної скарги засудженої із наведенням відповідно до ст. 419 КПК України докладних мотивів прийнятого рішення.

При цьому, з ухвали суду апеляційної інстанції також убачається, що прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, заперечував доводи апеляційної скарги засудженої ОСОБА_1

Інших доводів які б ставили під сумнів незаконність ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 касаційна скарга прокурора не містить.

З огляду на викладене обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які свідчать про необхідність перевірки матеріалів кримінального провадження, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для витребування матеріалів кримінального провадження немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 квітня 2015 року щодо ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.