Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Міщенка С.М., Широян Т.А.,

при секретарі судового засідання Краснощок О.В.,

за участю прокурора Басюка С.В.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Херсона, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Херсона, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 8186 грн 50 коп.

Як встановив суд, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 за попередньою змовою, повторно проникли у будинок АДРЕСА_3, та викрали майно ОСОБА_3: в ніч з 16 на 17 лютого 2014 року на суму 31 370 грн; в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року на суму 3 100 грн.

Крім того, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 за попередньою змовою 05 березня 2014 року о 01.13 год повторно проникли у будинок, розташований по АДРЕСА_3, звідки намагалися таємно викрасти майно ОСОБА_3, однак не змогли довести свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень та про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Захисник вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання належним чином не врахував даних про особу засудженого та обставин, які пом'якшують його покарання, а саме - активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини, щире каяття, відшкодування завданої матеріальної шкоди, а апеляційний суд безпідставно його скаргу залишив без задоволення.

Судові рішення щодо ОСОБА_4 не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив скаргу захисника залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, захисник у касаційній скарзі не оскаржує.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд дотримався зазначених положень закону та обґрунтовано призначив покарання ОСОБА_2 у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Між тим, колегія суддів вважає, що висновки районного та апеляційного судів щодо неможливості виправлення засудженого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі є непереконливими.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненному та активно сприяв розкриттю злочинів, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, має молодий вік, проживає з бабусею похилого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував частину завданої злочином шкоди.

Враховуючи наведене, відсутність обставин, які обтяжують покарання, конкретні обставини справи, наслідки скоєного, дані про особу засудженого та його поведінку після вчинення злочинів, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Керуючись статтями 376, 433- 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання.

Звільнити ОСОБА_2 з місць позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.