Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Шибко Л.В., суддів: Єленіної Ж.М., Щепоткіної В.В.,

розглянула в судовому засіданні 20 травня 2015 року в м. Києві касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2015 року щодо ОСОБА_5

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 3 грудня 2014 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2015 року вирок місцевого суду залишено без змін.

За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 12 червня 2014 року, приблизно о 23 год. 40 хв., керуючи автомобілем "Тойота" д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись біля будинку № 58 по вул. Жовтневій в м. Полтаві, зі сторони вул. Сінної у напрямку вул. Зінківської, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, чим спричинив смерть останнього.

У касаційній скарзі потерпіла порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м'якості. При цьому посилається на ту обставину, що апеляційний суд не в повній мірі врахував обставини вчинення злочину та його наслідки, а також особу засудженого, в результаті чого вирок суду першої інстанції безпідставно залишив без змін, а апеляційні скарги її та прокурора без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доводи касаційної скарги потерпілої про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначені засудженому покарання суди врахували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані про особу засудженого.

Так, обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_7 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, суди виходили з того, що засуджений вчинив тяжкий злочин, позитивно характеризується за місцем роботи, намагання повністю відшкодувати заявлену потерпілою матеріальну та моральну шкоду, яка не була відшкодована, оскільки потерпіла відмовилась від її отримання. Також судами враховано конкретні обставини кримінального провадження. Обставинами, що пом'якшують покарання засудженому, визнано щире каяття та активне сприяння розслідуванню злочину. Обставин, що обтяжують покарання засудженому, в ході судового розгляду не встановлено.

Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, у тому числі на які потерпіла посилається у касаційній скарзі, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та призначив покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

На думку колегії суддів, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, вимог статей 65- 67 КК України не порушив, оскільки призначене йому покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, всім обставинам кримінального провадження і є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України.

Підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання явно несправедливим через його м'якість, про що зазначає потерпіла у касаційній скарзі, не вбачається.

При розгляді апеляцій прокурора, потерпілої та захисника в інтересах засудженого ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційних скарг, на кожен із них дав вичерпну відповідь, належним чином вмотивував своє рішення. ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3 березня 2015 року щодо ОСОБА_5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.