5-769к14 Про незаконне зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - 13.05.2015 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 травня 2015 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та самого засудженого на вирок Апеляційного суду Харківської області від 05 серпня 2014 року.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року, засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, за ч. 3 ст. 307 КК України в редакції закону від 06 жовтня 2011 року із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, а також на нього покладено обов'язки згідно з пунктами 2,3,4 ст. 76 КК України.

Як визнав суд, ОСОБА_2 на початку жовтня 2009 року отримав від раніше знайомого ОСОБА_3 для зберігання дві сумки, не знаючи про те, що в них знаходилось і відніс їх на зберігання в будинок своїх бабусі та дідуся, подружжя ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.

На початку жовтня 2009 року йому стало відомо, що у цих сумках зберігається, зокрема, особливо небезпечний наркотичний засіб - трамадол у капсулах у кількості 133 762 штуки загальною вагою 3962,9184 г, тобто в особливо великому розмірі, який він надалі незаконно зберігав та перевозив з метою збуту, а також незаконно збував.

Так, 08 жовтня 2009 року о 12.00 год., отримавши від ОСОБА_3 вказівку про передачу частини наркотичного засобу поштовим відправленням іншій особі, він з метою збуту на власному автомобілі Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_1, незаконно перевіз 10 000 капсул наркотичного засобу - трамадолу загальною вагою 313,6 г, тобто в особливо великому розмірі, до перехрестя АДРЕСА_2 і попросив раніше знайомого працівника фірми, де він є засновником, ОСОБА_5 за грошову винагороду передати посилку третім особам, не вказуючи при цьому про її вміст.

22 жовтня 2009 року о 15.30 год. співробітники УСБУ в Харківській області у приміщенні ТОВ "Поштово-вантажний кур'єр" виявили та вилучили даний наркотичний засіб.

Він же, діючи повторно, 13 жовтня 2009 року о 13.00 год. перевіз власним автомобілем до будинку АДРЕСА_3 3672 капсули наркотичного засобу - трамадолу загальною вагою 99,5315 г та о 13.30 год. незаконно збув 2000 капсул цього наркотичного засобу вагою 50,8 г, тобто в особливо великому розмірі, ОСОБА_6

Цього ж дня о 15.00 год. ОСОБА_2 був затриманий працівниками УСБУ в Харківській області, які виявили та вилучили у нього з салону автомобіля решту 1762 капсули наркотичного засобу - трамадолу загальною вагою 48,7313 г., а о 20.00 годині в АДРЕСА_1 він добровільно видав працівникам правоохоронних органів 120000 капсул наркотичного засобу - трамадолу загальною вагою 3549,787 г, а також психотропну речовину - амфетамін вагою 36,9046 г, 1924 таблетки, до складу яких входить особливо небезпечна психотропна речовина - MDMA загальною вагою 22,9474 г, які він незаконно зберігав з метою збуту з жовтня 2009 року.

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 05 серпня 2014 року вирок районного суду щодо ОСОБА_2 скасовано, його визнано винним у незаконному придбанні 14 серпня 2009 року, а також зберіганні, перевезенні з метою збуту та подальшому збуті 08 та 13 жовтня 2009 року особливо небезпечного наркотичного засобу - трамадолу в особливо великому розмірі. Ці його дії апеляційним судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України і за цим же законом йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього належного йому майна.

У касаційній скарзі та доповненні до неї захисник ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 змінити, виключити кваліфікуючу ознаку - незаконне придбання ним з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - у зв'язку з недоведеністю його вини у цьому та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69, 75 КК України. Погоджуючись із висновками місцевого суду щодо кваліфікації дій засудженого, стверджує, що матеріалами справи встановлено, що засуджений, беручи від іншої особи на зберігання 2 сумки, не знав про наркотичний засіб, який в них знаходився. Фактично про його наявність в сумках він дізнався випадково на початку жовтня 2009 року, що свідчить про відсутність умислу на придбання наркотичного засобу з метою його подальшого збуту.

Крім того, вважає, що призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді реального позбавлення волі, суд не дотримався вимог статей 65- 67 КК України та призначив йому покарання, яке не відповідає тяжкості злочину й особі засудженого, оскільки не дав належної оцінки обставинам, що пом'якшують покарання, а саме: не врахував щирого каяття засудженого, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, страждає на тяжкі захворювання та утримує неповнолітню дитину.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд через порушення апеляційним судом вимог ст. 399 КПК України щодо ухвали касаційного суду від 04 березня 2014 року.

Заслухавши доповідача, заперечення прокурора, який вважає постановлений апеляційним судом щодо ОСОБА_2 вирок законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін, перевіривши матеріали справи і доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та його захисника не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Переглядаючи за апеляцією прокурора вирок Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2012 року щодо правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, апеляційний суд, провівши у справі часткове судове слідство та допитавши, в тому числі, засудженого стосовно обставин вчинення ним інкримінованого йому злочину, перевіривши його показання на досудовому слідстві, встановив, що засуджений 14 серпня 2009 року виявив у двох сумках, які були передані йому на зберігання, особливо небезпечний наркотичний засіб - трамадол у капсулах в особливо великому розмірі, який він, усвідомлюючи протиправність свої дій, продовжував утримувати, а надалі вчинив щодо них умисні дії, спрямовані на їх збут як за вказівкою особи, що передала цей наркотичний засіб йому на зберігання, так і за власною ініціативою.

Проаналізувавши докази та навівши детальні мотиви прийнятого рішення, з яким колегія суддів погоджується, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях засудженого кваліфікуючої ознаки - придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - трамадолу у особливо великому розмірі.

Обставини епізодів збуту наявних у нього наркотичних засобів 08 та 13 жовтня 2009 року, викладені у вироку місцевого суду, засуджений та захисник не оспорюють.

З урахуванням наведеного, а також того, що обвинувачення ОСОБА_2 щодо виявленої 13 жовтня 2009 року у нього психотропної речовини не пред'являлось, апеляційний суд дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України кваліфікував вірно.

Суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_2 покарання у виді реального позбавлення волі в межах санкції закону, за яким його засуджено, врахував усі обставини, що пом'якшують покарання, дані про його особу та тяжкість вчиненого злочину, зваживши також і на кількість епізодів його злочинної діяльності. Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Тому у колегії суддів немає підстав вважати таке покарання несправедливим внаслідок суворості. Немає у справі й нових обставин, що пом'якшують покарання. Вимоги ст. 399 КПК України апеляційним судом дотримані.

Підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, в тому числі і ст. 399 КПК України, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку апеляційного суду, у цій кримінальній справі не виявлено.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу Х1 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Харківської області від 05 серпня 2014 року щодо нього без змін.