Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2015 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Зубара В.В.,
суддів Кульбаби В.М., Пойди М.Ф.
розглянувши в судовому засіданні у м.Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2014 року,
встановила:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, визнано винним та засуджено за ч.4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Літки Київської області, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, раніше не судимого, визнано винним та засуджено за ч.4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Виправдано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.4 ст.186 КК України (2341-14)
по факту відкритого викрадення майна ОСОБА_3, а саме золотої монети "Їжак", срібної пам'ятної монети "Аскольд", двох однакових срібних монет "Рік Бика", поєднаного з проникненням у приміщення.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертиз по 3 943, 84 грн з кожного.
Питання про речові докази вирішено у відповідності із ст. 100 КПК України.
Згідно з вироком суду першої інстанції, 10 листопада 2013 року близько 02 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, проникли на охоронювану територію ПФ "Декор ЛТД", що по вул. Тернопільській, 15/2 м. Хмельницького, ОСОБА_2 ударом ноги збив охоронця з ніг та разом з невстановленою особою зв'язали йому ноги та руки, після чого відкрито викрали з офісу даного підприємства 285 834 грн готівкою, разом з обліковими документами, довідкою приватного нотаріуса, кліше печатки приватного підприємця ОСОБА_3, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, дві платіжні картки АТ "УкрСиббанк", без залишків коштів на рахунку та відеореєстратор камер відеоспостереження вартістю 3600 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2014 року, вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить судові рішення змінити та з урахуванням вимог ст.ст. 66, 69, 75 КК України призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком до 3 років.
В обґрунтування своїх вимог, засуджений вказує на те, що при призначенні покарання, судом не в повній мірі враховано пом'якшуючі покарання обставини, зокрема визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілому, публічне вибачення перед потерпілим. Крім того, у нього на утриманні знаходиться хвора матір.
Перевіривши касаційну скаргу, а також долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Так, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень, а також інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доведеність вини ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч.4 ст. 186 КК України в касаційній скарзі не оспорюється.
Як вбачається із наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, пом'якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданих потерпілому збитків.
Зазначеним обставинам суд дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та призначив покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_4 про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, які у тому числі є аналогічними його доводам апеляційної скарги були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, навівши відповідні мотиви та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Призначене ОСОБА_1 покарання на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Висновки суду відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності з вимогами ст. 75 КК України є обґрунтованими.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, та виходячи з того, що з касаційної скарги і наданих копій судових рішень підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити на підставі п.2 ч.2 ст. 428 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись п.2 ч. 2 ст. 428 КПК України колегія суддів
у х в а л и л а:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
Зубар В.В.
Кульбаба В.М.
Пойда М.Ф.
|