Харківський апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2012 р.Справа № 2а-8510/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,
представника позивача Звездова С.І.
представника відповідача Озацької О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-8510/12/2070
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000280047 від 25.06.12012 року, №0000270047 від 25.06.12012 року, № 0000020047 від 27.03.2012 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 159/47-0/03361715 від 12.03.2012 року висновки СДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та ПАТ "Коннектор", ТОВ "Харківпроменерго", ТОВ НТФ "Полісток" є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та валових витрат, так як позивач не допускав порушень п.3.1, п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Скасовано повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000020047 від 27.03.2012 року, № 0000270047 від 25.06.2012 року, № 0000280047 від 25.06.2012 року
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтвом платника ПДВ.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Комунального підприємства "Харківводоканал" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток у 1 - 3 кв. 2011 року та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами у період лютий, березень, квітень, травень, серпень 2011 року.
На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 159/47-0/03361715 від 12.03.2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000010047 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на 189729,00 грн. та штрафних санкцій на 8306,50 грн., а всього на суму 198035,50 грн., застосованих за порушення п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2012 р. № 0000020047, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 86720,00 грн. застосованих за порушення п.3.1, п.5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334\94-ВР, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2012 р. № 0000030047 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 791493,00 грн., за порушення п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, які були прийняті СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова на підставі Акту.
Позивач не погодився з зазначеним в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження зі скаргами на вищезазначені податкові повідомлення -рішення. За результатами адміністративного оскарження скасовано податкові повідомлення - рішення від 27.03.2012 р. № 0000010047 в частині збільшеного грошового зобов'язання (штрафних санкцій) у розмірі 3,0 грн., № 0000030047 у частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 189728,0 грн., а податкове повідомлення - рішення № 0000020047 від 27.03.2012 р. залишено без змін.
На адресу позивача направлені податкові повідомлення - рішення №0000280047 від 25.06.12012 року, №0000270047 від 25.06.12012 року, якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 159/47-0/03361715 від 12.03.2012 року порушення вимог п.3.1, п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334\94-ВР, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 83718,79 грн., п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 124 989,21 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період - 4 квартал 2011 року - у сумі 13416,67 грн., п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України КП "ХВК" зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у контрагентів послуг на загальну суму 189727,97 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до Рішення 4-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було реорганізовано шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод". Відповідно до Наказу № 471 від 08.04.11р. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, передавального акту від 17.10.2011р., складеного у відповідності до ч.ч.2,3 ст. 107 Цивільного Кодексу України, Розпорядження № 1880 від 17.10.11р. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради КП "ПТП "Вода" передало, а КП КГ "Харківкомуночиствод" набуло всі активи, пасиви, усе майно, усі майнові права та обов'язки КП "ПТП "Вода" станом на 01.10.2011р. З 27.01.2012р. Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал" у відповідності до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 577/11 від 23.12.2011р.
Згідно з матеріалами справи між позивачем та контрагентами ПАТ "Коннектор", ТОВ "Харківпроменерго" та ТОВ НТФ "Полісток" укладено договори.
Відповідно до договору підряду № 44/3-КС/11 від 11.03.11р., між КП "ХВК" та ТОВ НТФ "Полісток" передбачено виконання роботи по капітальному ремонту першої секції аеротенка інв. № 913 на Комплексі біологічної очистки "Безлюдівський", що знаходиться за адресою пр. Гагаріна, № 354, м. Харків.
Виконання умов цього договору підтверджено документами, якими є договірна ціна та кошториси (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат та пояснювальна записка), акти виконаних робіт, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. Розрахунок за виконані роботи проводився шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується копіями платіжних доручень № 6830 від 18.08.2011г. на суму 10000,00 грн., № 6792 від 17.08.2011г. на суму 9257,21 грн., № 6611 від 12.08.2011г. на суму 20000,00 грн., № 6183 від 01.08.2011г. на суму 30000,00 грн., № 4386 від 30.05.2011г. на суму 30000,00 грн., № 6962 від 23.08.2011г. на суму 20000,00 грн., № 7110 від 29.08.2011г. на суму 10000,00 грн., № 7167 від 31.08.2011г. на суму 10000,00 грн., № 7278 від 02.09.2011г. на суму 10000,00 грн., № 9623 від 23.11.2011г. на суму 20000,00 грн., № 9690 от 24.11.2011г. на суму 20000,00 грн., № 10182 от 14.12.2011г. на суму 10000,00 грн., № 10474 від 22.12.2011г. на суму 10000,00 грн., № 252 від 22.02.2012г. на суму 68045,19 грн., № 7058 від 26.08.2011г. на суму 10000,00 грн., № 10334 від 19.12.2011г. на суму 10000,00 грн. (т.2 а.с.131-146).
Належність КП "ХВК" об'єкту, на території якого проводились підрядні роботи, підтверджується копіями договору про передачу майна у господарське відання (т.2 а.с. 37-129), бухгалтерськими довідками до цих договорів та копією технічного паспорту на будівлю.
Укладання договору підряду обумовлено клопотанням структурного підрозділу позивача (службової записки на ім'я генерального директора), згідно якої зазначено, що ці ремонтні роботи необхідно виконати для додержання технологічних процесів очищення стічних вод, які надходять від споживачів послуг з централізованого водовідведення, що є статутною метою діяльності позивача.
Факт виконання робіт працівниками ТОВ НТФ "Полісток" підтверджується листами про допуск на територію підприємства працівників ТОВ НТФ "Полісток" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та автомобілів ВАЗ 2115 держ. НОМЕР_1 ГАЗ 3302, держ. НОМЕР_2., актами-допуску та журналів інструктажів з охорони праці та ввідних інструктажів, що додані до матеріалів справи. (т.2 а.с. 151)
Відповідно до умов договору підряду № 346-Д від 14.03.11р., між КП "ВТП "Вода" та ТОВ "Харківпроменерго" укладено договір про виконання комплексу робіт по технічному переоснащенню системи збору, обробки та передачі інформації по обліку споживання електроенергії на об'єктах, що знаходиться за адресою вул. Краснооктябрська, № 90, м. Харків та вул. Чугуївська, № 74-Б, ПУВХ "Донец", Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток.
До матеріалів справи надано копії усіх обов'язкових додатків, передбачених договором № 346-Д від 14.03.11р. - договірна ціна та кошториси (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат), акти виконаних робіт, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. Розрахунки за виконані роботи були здійснені шляхом передачі простих векселів, що передбачено умовами додаткової угоди від 19.05.11р. до договору № 346-Д від 14.03.11р. Факт передачі векселів у якості оплати за договором № 346-Д від 14.03.11р.підтверджується актами передачі простих векселів.
Укладання договору обумовлено вимогою АК "Харківобленерго" як енергопостачальника про заміну системи обліку споживання електроенергії на об'єктах позивача, про що свідчать копії відповідних листів.
Згідно договору підряду № 90/6-ПД/10 від 17.06.10р., між КП "ХВК" та ТОВ "Харківпроменерго" передбачено виконання комплексу робіт з ремонту високовольтних свічок 6 кВ з заміною високовольтних вимикачів та пристроїв РЗА, Головної каналізаційної насосної станції ЗРП -6кВ 2-ї секції шин на Комплексі біологічної очистки "Диканівський", що знаходиться за адресою вул. Біологічна, № 1, м. Харків.
До матеріалів справи надано копії усіх обов'язкових додатків, передбачених договором № 90/6-ПД/10 від 17.06.10р. - договірна ціна та кошториси (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат), акти виконаних робіт, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. Розрахунки за виконані роботи були здійснені шляхом передачі простих векселів, що передбачено умовами додаткової угоди від 18.01.11р. до договору № 90/6-ПД/10 від 17.06.10р. Факт передачі векселів у якості оплати за договором № 90/6-ПД/10 від 17.06.10р. підтверджується актами передачі простих векселів, доданими до матеріалів справи.
Факт виконання робіт працівниками ТОВ "Харківпроменерго" підтверджується листами про допуск на територію підприємства працівників ТОВ "Харківпроменерго" ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, актами-допуску та журналів нарядів-допуску, що додані до матеріалів справи.
Відповідно до умов договору підряду № 88/6-ПД/10 від 17.06.10р., між КП "ХВК" та ТОВ "Харківпроменерго" передбачено виконання комплексу робіт з ремонту високовольтних свічок 6кВ з заміною високовольтних вимикачів та пристроїв РЗА, Головної каналізаційної насосної станції ЗРП -6кВ 1-ї секції шин на Комплексі біологічної очистки "Диканівський", що знаходиться за адресою вул. Біологічна, № 1, м. Харків.(т.2 а.с.159-183)
До матеріалів справи надано копії усіх обов'язкових додатків, передбачених договором № 88/6-ПД/10 від 17.06.10р. - договірна ціна та кошториси (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат), акти виконаних робіт, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. Розрахунки за виконані роботи були шляхом передачі простих векселів, що передбачено умовами додаткової угоди від 28.02.11р. до договору № 88/6-ПД/10 від 17.06.10р. Факт передачі векселів у якості оплати за договором № 88/6-ПД/10 від 17.06.10р. підтверджується актами передачі простих векселів.
Факт виконання робіт працівниками ТОВ "Харківпроменерго" підтверджується листами про допуск на територію підприємства працівників ТОВ "Харківпроменерго" ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, актами-допуску та журналів нарядів-допуску, що додані до матеріалів справи. (т.2 а.с.209).
Відповідно до умов договору підряду № 6/2 від 10.02.10 р. між КП "ХВК" та ТОВ "Харківпроменерго" було виконано комплекс робіт з ремонту високовольтних свічок 6кВ на 1-ї секції шин 6 кВ у кількості 11 шт. з заміною високовольтних вимикачів та пристроїв РЗА на Комплексі біологічної очистки "Безлюдівський", що знаходиться за адресою пр. Гагаріна, № 354, м. Харків (т.3 а.с.96-97).
До матеріалів справи надано копії усіх обов'язкових додатків, передбачених договором № 6/2 від 10.02.10р. - договірна ціна та кошториси (локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат), акти виконаних робіт, податкові накладні, які містяться в матеріалах справи. Розрахунки за виконані роботи були здійснені із застосуванням простих векселів, що передбачено умовами додаткової угоди від 28.02.11р. до договору № 6/2 від 10.02.10р. Факт передачі векселів у якості оплати за договором № 6/2 від 10.02.10р. підтверджується актами передачі простих векселів.
Факт виконання робіт працівниками ТОВ "Харківпроменерго" підтверджується листами про допуск на територію підприємства працівників ТОВ "Харківпроменерго" ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та автомобілів ЗАЗ держ. НОМЕР_3, Фольксваген держ. НОМЕР_4, ГАЗ держ. НОМЕР_5, ЛУАЗ держ. НОМЕР_6, Москвич НОМЕР_7 ВАЗ НОМЕР_8., копією журналу ввідних інструктажів працівників.
Якість виконаних робіт була перевірена та підтверджується паспортами на вимикачі, протоколами випробувань встановленої апаратури, технічним звітом про виконання комплексних налагоджувальних робіт на об'єкті замовника.
Належність КП "ХВК" об'єктів, на території яких проводились підрядні роботи, підтверджується копіями договорів про передачу майна у господарське відання, бухгалтерськими довідками до цих договорів та копіями технічних паспортів на будівлю.
Згідно договору поставки № 106/3-ПЦ/09 від 27.03.2009р., укладеного між КП "ХВК" та ПАТ "Коннектор", на підставі накладної № 90 від 09.02.2012р. КП "ХВК" було отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 93232,98 грн. Отримані товарно-матеріальні цінності - пластикові труби, було оприбутковано, про що свідчить копія прибуткового ордеру № 105 від 09.02.2012р.
Факт отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується довіреністю № 463177 від 16.02.11р., виданою на ім'я ОСОБА_32, книгою реєстрації виданих довіреностей, подорожнім листом, видатковою та податковою накладною. Якість отриманих товарно-матеріальних цінностей (пластикових труб) підтверджується копіями сертифікатів відповідності, доданих до матеріалів справи.
Розрахунок з ПАТ "Коннектор" за договором № 106/3-ПЦ/09 від 27.03.2009р. за труби, отримані на підставі накладної № 90 від 09.02.2012р. було проведено шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом заліку, що міститься в матеріалах справи.
Ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори колегія суддів не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.
Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17 (z0264-99)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557 (z0264-99)
) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, колегія суддів доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.
Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ПАТ "Коннектор", ТОВ "Харківпроменерго", ТОВ НТФ "Полісток" договорів СДПІ по роботі ВПП до суду не подано, а колегією суддів самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Таким чином, перелічені договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.
Оцінивши перелічені первинні та інші документи, колегія суддів відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції тощо.
ТОВ "Харківпроменерго" та ТОВ НТФ "Полісток" мали відповідні ліценції на виконання будівельних робіт серії АГ№ 574831 від 09.03.2011р. та серії АВ № 559165 від 05.08.2010р., які містяться в матеріалах справи.
Згідно Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві (затверджено постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396 (1396-2007-п)
; далі за текстом - Порядок №1396), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47 (z0226-09)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242 (z0226-09)
; далі за текстом -Ліцензійні умови № 47) моменту видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень - органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.
Таким чином, зазначені підприємства мають право здійснювати вказану діяльність, а наявність таких ліцензій підтверджує відповідність їх організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам. Доказів скасування зазначених ліцензій відповідачем до суду не подано.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (z0168-95)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (z0168-95)
; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
Колегія суддів зазначає, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (2755-17)
, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України (2755-17)
з 01.01.2011 року Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР)
втратив чинність та з 01.04.2011 року втратив чинність Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо формування валових витрат виникли в тому числі до набрання чинності Податковим Кодексом України (2755-17)
, в даному випадку слід також застосовувати норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
, які були чинні на момент виникнення даних правовідносин, а саме 1 квартал 2011 року.
Правила обрахування розміру валового доходу, витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді регламентовані ст.ст. 4, 5, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.1.32 ст.1 того ж Закону, господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3 ст.5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР)
передбачають як підставу для не включення витрат до складу валових відсутність розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують факт понесення таких витрат та зв'язок таких витрат з господарською діяльністю.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. (п. 138.1.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання продукції та отримання робіт, проведення розрахунків, підтверджується договорами та додатковими угодами до них, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані послуги та отримані товари.
Зазначені товари та отримані послуги пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме ремонтом основних засобів, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
З огляду на приписи п. 139.1.5 ст. 139 та п. 144.1 ст. 144 ПК України платник податку має право віднести витрати на ремонт основних засобів до складу валових в межах десяти відсотків від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації на початок року.
З наданої довідки позивача про сукупну балансову вартість основних засобів та декларації з податку на прибуток, колегією суддів встановлено, що віднесення таких витрат до складу валових вчинено в межах десяти відсоткового ліміту, встановленого законом.
Відтак, висновок відповідача щодо порушення позивачем пп. 4.1.1. п.4.1. ст. 4, п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та п.138.1., п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України за рахунок віднесення до складу валових витрат по придбанню товарів, послуг (робіт), є необґрунтованим.
З огляду на те, що позивачем правомірно віднесено такі витрати до складу валових, колегія суддів вважає висновок відповідача про завищення від'ємного значення з податку на прибуток необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.
Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у серпні 2011 року регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України (2755-17)
не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, актів виконаних робіт та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді підтверджується документально.
На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість, що не заперечувалась представниками сторін в судовому засіданні, фактів виписки податкових накладних особою, що не є платником податку на додану вартість в ході перевірки не встановлено.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.
В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими угодами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.
Колегією суддів не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.
Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про завищення податкового кредиту, а відповідно зменшення бюджетного відшкодування з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Відповідач не надав до суду доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ПАТ "Коннектор", ТОВ "Харківпроменерго", ТОВ НТФ "Полісток" та КП "ХВК" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.
Згідно листа заступника начальника ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 20.04.2012 року № 1262/10/26-015 за результатами розгляду висновків акту перевірки № 159/47- 0/03361715 від 12.03.2012р. було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товарів, послуг (робіт) у ПАТ "Коннектор", ТОВ "Харківпроменерго", ТОВ НТФ "Полісток".Таким чином, висновки податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
Відповідачем до суду не подано жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій. Реальність, товарність та досягнення господарської мети оспорюваних правочинів підтверджується наданими первинними фінансово-господарськими документами.
В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає протиправним та необґрунтованим податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків № 0000020047 від 27.03.2012 року, № 0000270047 від 25.06.2012 року, № 0000280047 від 25.06.2012 року, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 13.09.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-8510/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Катунов В.В.
Ральченко І.М.
Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.