Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кравченка С.І.,

суддів: Орлянської В.І., Колесниченка В.М.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої

ОСОБА_4 ОСОБА_5,

при секретарі Гладкіх Л.М.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 березня 2014 року,

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області та проживає в АДРЕСА_1, громадянина України раніше не судимого,

засуджено:

за п.п.4,6 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності;

за ч.3 ст. 289 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності;

за ч. 1 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_1 визнано винним у злочинах вчинених за наступних обставин.

ОСОБА_1, маючи боргові зобов'язання перед окремими громадянами, вирішив розв'язати свої фінансові проблеми, здійснивши умисне вбивство ОСОБА_6 з метою заволодіння належним йому транспортним засобом марки Mercedes Benz "С-180", державний номерний знак НОМЕР_1, який планував в подальшому продати.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 04 серпня 2011 року ОСОБА_1, будучи знайомим з ОСОБА_6, попросив останнього за грошову винагороду на автомобілі відвезти його в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області, пообіцявши при цьому повернути грошовий борг в сумі 300 доларів США.

З метою підготовки злочину, ОСОБА_1 завчасно придбав ніж з викидним лезом, підготував змінний одяг, який помістив до поліетиленового пакету та взяв з собою належний йому пістолет для відстрілу гумових куль ГПМ "НОМЕР_2" разом з набоями.

06 серпня 2011 року, приблизно о 00 годин ОСОБА_6, виконуючи прохання ОСОБА_1, на автомобілі Mercedes Benz "С-180" державний номерний знак НОМЕР_1, приїхав до приміщення Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, де на нього чекав ОСОБА_1, і вони вирушили в напрямку Чернігівської області.

Приблизно о 2 годині, коли автомобіль проїхав знак "Полтавська область" по автодорозі Київ-Харків на 140 км. + 48 м. ОСОБА_1, пересвідчившись що відсутні автомобілі, які рухались у зустрічному та попутному напрямках, а поряд є лісопосадка, попросив ОСОБА_6 зупинити автомобіль на узбіччі дороги під приводом необхідності справити природні потреби. Коли ОСОБА_6 виконав його прохання, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та відійшов в лісопосадку, де привів в бойову готовність пістолет, який помістив собі під руку та повернувся до салону автомобіля і сів на пасажирське місце поряд з водієм.

Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливі мотиви, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій у виді заподіяння смерті іншій особі та бажаючи настання таких наслідків, діючи з особливою жорстокістю, здійснив з близької відстані не менше 8 пострілів в область голови та тулубу ОСОБА_6

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 зміг залишити салон автомобіля, однак ОСОБА_1, наздогнавши його, наніс удар кулаком в голову та два удари в тулуб, після чого, поваливши ОСОБА_6 на землю дістав заготовлений завчасно ніж та наніс ним не менше 18 ударів в область тулубу та шиї і в подальшому, не зупиняючись на досягнутому, та помітивши, що ОСОБА_6 подає ознаки життя, розрізав йому горло.

Переконавшись в тому, що ОСОБА_6 не подає ознак життя, ОСОБА_1 перемістив тіло потерпілого в лісопосадку, поряд з місцем вчинення злочину, де його і залишив, а сам сівши за кермо автомобіля, незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом та вирушив на ньому до місця проживання своїх батьків в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області з метою переховування автомобіля та подальшого його продажу.

Приїхавши в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області, ОСОБА_1 поставив автомобіль у гараж, розташований на території домоволодіння своїх батьків в АДРЕСА_2, де оглянувши його, виявив та викрав майно, належне ОСОБА_6, на загальну суму 11200 грн. і грошові кошти у сумі 3600 грн. Викраденими цінностями ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

Також при огляді автомобіля ОСОБА_1 виявив особисті документи ОСОБА_6, які згодом знищив шляхом спалювання в лісовому насадженні поблизу вул. Радченка Солом'янського району м. Києва з метою приховання скоєних злочинів.

Крім того, ОСОБА_1 домовився із своїм знайомим ОСОБА_8 щодо переховування автомобіля та можливого продажу і з цією метою передав йому даний автомобіль, який на прохання ОСОБА_1 був поміщений у гараж НОМЕР_3, що розташований в гаражному кооперативі "Чайка" по вул. Щорса в м. Прилуки Чернігівської області, де він і був виявлений працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 6 березня 2014 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного йому покарання його особі внаслідок суворості, просить судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Як підставу для скасування судових рішень ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутня фіксація судового процесу в суді першої інстанції. При цьому суд, ухвалюючи обвинувальний вирок не взяв до уваги, що під час досудового розслідування на ОСОБА_1 вчинявся психологічний тиск та застосовувались недозволені методи, у зв'язку з чим надані ним пояснення не відповідають дійсності. Також суд, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, брав до уваги докази, які є неналежними та недопустимими, у зв'язку з чим вирок суду, на думку засудженого, базується на припущеннях. Крім того зазначає, що до початку розгляду кримінального провадження йому не було роз'яснено його право на суд присяжних, а визначення суддів по справі відбулось з порушенням КПК України (4651-17) . ОСОБА_1, як на підставу скасування судових рішень також посилається на те, що при призначенні йому покарання за ст. 3 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України судом не було належним чином взято до уваги дані про його особу та всі обставини справи, у зв'язку з чим призначене йому покарання не відповідає ст. 65 КК України. Також зазначає, що апеляційний суд, в порушення вимог КПК (4651-17) не провів судове слідство та не дослідив всі доводи поданих апеляцій, а тому ухвала не відповідає положенням ст. 419 КПК України. При цьому ОСОБА_1 не оспорює покарання, призначене за п.п. 4,6 ч.2 ст. 115 КК України.

На касаційну скаргу ОСОБА_1 надійшли заперечення від потерпілої ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу і просив залишити судові рішення без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, пояснення потерпілої ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, обґрунтовуючи касаційні вимоги, посилається, у тому числі, і на однобічність і неповноту судового розгляду, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410, 411 КПК України, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена. Отже, касаційний суд при касаційному розгляді виходить із обставин справи, встановлених судом.

Оцінюючи правильність постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень з огляду на правильність застосування кримінального закону та дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та правильність кваліфікації його дій підтверджується зібраними по справі, дослідженими під час судового засідання і наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Зокрема, приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1, судом були перевірені та оцінені показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та пояснення експертів ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які вказували на причетність ОСОБА_1 до вчинених злочинів.

Крім того висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному вбивстві іншої особи за кваліфікуючими ознаками: з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю, протиправному заволодінні автомобілем та в таємному викраденні чужого майна також підтверджуються відомостями, які зафіксовані в протоколах огляду місця пригоди, виїмки, огляду та вилучення предметів, відтворення обстановки і обставин події злочину, висновках судово-медичних, судово-криміналістичних експертиз, речовими доказами та явкою з повинною самого ОСОБА_1, а також його показами, які він надавав в ході відтворення обстановки та обставин події злочину. Підстави вважати, що вказані докази були зібрані з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, у зв'язку із чим вони є не допустимими, по справі відсутні.

Дії ОСОБА_1 за п.п.4,6 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно.

Таким чином доводи касаційної скарги про те, що судом до ОСОБА_1 було неправильно застосовано кримінальний закон є безпідставними.

Доводи ОСОБА_1, що під час досудового слідства його примушували давати показання всупереч його волі були предметом належної перевірки під час розгляду справи судом першої інстанції і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності.

Фіксація судового процесу під час розгляду справи судом першої інстанції здійснювалась у відповідності до вимог КПК України (4651-17) , а в матеріалах провадження наявні відповідні аудіоносії та журнал судового засідання. Тому доводи ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи відсутні вказані матеріали є безпідставними.

Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що йому не було роз'яснено право на суд присяжних так як вказані роз'яснення зафіксовані під час фіксації судового процесу.

Склад суду при розгляді кримінального провадження визначався у відповідності до вимог закону, а порушень ст. 35 КПК України колегія суддів не виявила. Також не знайшли свого підтвердження і доводи касаційної скарги про порушення вимог ст. 367 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається порушень таємниці нарадчої кімнати.

Порушення, допущені судом під час вирішення питання щодо запобіжного заходу не є підставою для скасування судових рішень відповідно до положень ст. 412 КПК України.

На час розгляду кримінального провадження в апеляційному суді за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисників - ОСОБА_19 та ОСОБА_20, апелянти уточнили апеляційні вимоги і ставили питання лише про пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, тому доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд не провів судового слідства та не розглянув в повній мірі доводи апеляції є необґрунтованими.

Таким чином істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень судом касаційної інстанції не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та належним чином мотивував своє рішення у вироку з посиланням на встановлені обставини вчинених злочинів і дані, які характеризують засудженого.

Остаточне покарання ОСОБА_1 визначено у відповідності з вимогами ст. 70 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434- 439 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434- 439 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 березня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Разом із тим, обираючи покарання ОСОБА_1, суд не дотримався вимог ст.ст. 65- 67 КК України, а апеляційний суд перевіряючи справу не взяв до уваги належним чином вимоги закону.

Відповідно до вимог закону та загальних засад призначення покарання, обираючи покарання, суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Санкція ч. 2 ст. 115 КК України є альтернативною і тому суд в обов'язковому порядку має навести мотиви про необхідність призначення винній особі покарання у виді довічного позбавлення волі, а також навести обставини, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, що позбавляє суд можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

У вироку щодо ОСОБА_1 при призначенні найбільш суворого покарання суд зазначив, що він вчинив два злочини, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими. Обставинами, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, суд зазначив тяжкість вчинених злочинів, жорстокість, цинічність та безлюдяність дій ОСОБА_1, високий рівень суспільної небезпечності діяння, проявлене ним абсолютне нехтування людським життям, як найвищою соціальною цінністю, будучи при цьому працівником правоохоронного органу.

Колегія суддів вважає, що таке формулювання висновку суду про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі не ґрунтується на законі, оскільки настання смерті потерпілого, а відповідно й проявлене засудженим нехтування до людського життя є ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необхідним постановлені по справі судові рішення змінити, - пом'якшити призначене ОСОБА_1 за ч. 2 п. п. 6 ст. 115 КК України та остаточне покарання, визначене на підставі ст. 70 КК України.

На початку судового розгляду кримінального провадження свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. 289 ч.3, ст. 185 ч.1 КК України обвинувачений ОСОБА_7 визнав повністю, за ст. 115 ч.2 п.п.4,6 КК України - свою вину не визнав. В подальшому, ОСОБА_7 відмовився в суді давати свої покази і відповідати на запитання учасників процесу, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, як один із способів захисту своїх прав та законних інтересів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини в інкримінованих йому діяннях, його вина повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_9 її чоловік. Останній раз чоловіка вона бачила ввечері 05 серпня 2011 року. Він їй повідомив, що буде їхати за місто разом з хлопцем, який працює водієм в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві. Після цього її чоловік поїхав . Вона зателефонувала йому близько 23-00 год. 05.08.2011 року, її чоловік сказав, що він ще їде, буде пізно вночі .

Чоловік не повернувся 06 серпня та вона не змогла до нього додзвонитися, що спонукало її зв'язатися з друзями чоловіка, які їй і повідомили про те, що він поїхав в Чернігівську область разом з працівником міліції ОСОБА_7, який працює в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві та рекомендували їй подати до міліції заяву про зникнення чоловіка, що нею і було зроблено. Після цього, на її мобільний телефон з невідомого номера почали поступати СМС повідомлення дивного змісту : "Любимая со мною все хорошо, ми сорвали лям, я сей час прилягу, буду через месяц, ми с тобою хорошо заживем" . Зазначені висловлювання не були в лексиці її чоловіка, вони також були написані з орфографічними помилками, що не було притаманно для її чоловіка, в зв"язку з чим вона почала хвилюватися . На невідомий номер вона телефонувала, але ніхто не брав трубку.

Пізніше працівники міліції інформували її про виявлення трупа її чоловіка на території Пирятинського району Полтавської області з ознаками насильницької смерті.;

- показами свідка ОСОБА_10, який пояснив, що він разом з ОСОБА_9 займався підприємницькою діяльністю, вони тримали СТО в м. Києві. Влітку 2011 року вони позичили ОСОБА_7, якого знали як працівника міліції з коштів отриманих від підприємницької діяльності 300 доларів США. Підсудний коштів не віддавав і питанням їх повернення займався ОСОБА_9 05 серпня 2011 року, коли він був на відпочинку на морі, він зв'язувався з ОСОБА_9 через Інтернет, спілкувалися по скайпу. Разом з ОСОБА_9 був і ОСОБА_7 з яким він також спілкувався. По інтернету вони спілкувались в трьох одночасно, під час спілкування ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 перебували в автомобілі потерпілого марки "Мерседес". В процесі цього спілкування дізнався, що ОСОБА_9 буде їхати з ОСОБА_7 додому до батьків останнього в Чернігівську область, щоб отримати борг в 300 доларів США.

У них з ОСОБА_9 є ще один спільний товариш ОСОБА_16. Вони завжди кожен ранок телефонують один одному, щоб дізнатися чи все в порядку і де вони знаходяться. Коли він ІНФОРМАЦІЯ_2 зателефонував до ОСОБА_9, то зв"язок був відсутній. Тоді йому передзвонив ОСОБА_16 та повідомив, що йому по телефону ОСОБА_7 сказав, що вони з ОСОБА_9 розійшлися . 06 серпня 2011 року по Інтернету з ним зв'язалася дружина загиблого та повідомила, що чоловік зник. Він рекомендував їй подати до міліції заяву про зникнення. Згодом на свій мобільний телефон він з невідомого телефона отримав СМС повідомлення дивного змісту, немовби від ОСОБА_9 : " Не кипишуй, сорвали 5.5 ляма, падаю на дно, буду через месяц" Вказані висловлювання не притаманні для ОСОБА_9, оскільки він таким жаргоном ніколи не користувався і взагалі ніколи не висловлювався матом. В зникненні ОСОБА_9 відразу ж запідозрив ОСОБА_7, оскільки підсудний за весь час їхнього знайомства вів себе зухвало, неодноразово пропонував їм кримінальні оборудки: купити списані патрони, запчастини від арештованих автомобілів, які перебували на штраф майданчику райвідділу, здійснити викрадення бізнесмена, грабіж громадянина. Але ці пропозиції вони серйозно не сприймали . Дійсно, йому відомо, що у ОСОБА_9 був травматичний пістолет, який він придбав для самозахисту, але пістолет він ніколи з собою не носив, зброя завжди в нього лежала в багажнику автомобіля.

Також повідомив, що ОСОБА_7 схильний до брехні та володіє акторськими здібностями. Коли останній брав у нього в борг гроші в сумі 300 доларів США, то бився головою об дерево і сльозино пояснював, що йому потрібні кошти на лікування рідної сестри, яка нібито потрапила у аварію. Він повірив ОСОБА_7 і дав йому в борг кошти;

- показами свідка ОСОБА_16, який пояснив, що він разом з ОСОБА_9 займався підприємницькою діяльністю, вони тримали СТО в м. Києві. ОСОБА_9 також був його гарним другом. Їхнім товаришем є також ОСОБА_10. Влітку 2011 року вони позичили ОСОБА_7, якого знали як працівника міліції з коштів отриманих від підприємницької діяльності 300 доларів США нібито на лікування сестри, яка потрапила в аварію. 05.08.2011 року до нього зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що він поїде разом із ОСОБА_7 до нього у Чернігівську область, де останній поверне їм борг. При цьому ОСОБА_7 повинен був заправити його машину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 він зателефонував ОСОБА_9, але він був в зоні недосяжності. Потім він зателефонував ОСОБА_7 запитав, де ОСОБА_9, на що обвинувачений повідомив, що не знає і він з ОСОБА_9 нікуди не їздив. В подальшому, 07.08.2011 року він разом з ОСОБА_15 пішли до Солом"янського РВ і написали заяву про те, що пропав ОСОБА_9, а також зазначили, що він поїхав останнім часом разом із Але до Чернігівської області.

Раніше ОСОБА_7 пропонував їм всілякі дурниці, такі як купити у нього патрони, але вони не сприймали це серйозно;

- показами свідка ОСОБА_17, який пояснив, що 10 серпня 2011 року він їхав до м. Києва та зупинився на узбіччі дороги, щоб справити природні потреби, де в лісопосадці і виявив труп невідомого чоловіка, в якого був голий торс. Про виявлене повідомив працівників міліції;

- показами свідка ОСОБА_18, який пояснив, що підсудний ОСОБА_7 його син. 05 серпня 2011 року в ранній час, коли тільки почало сіріти, його син приїхав до них додому в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області на автомобілі марки "Мерседес" темного кольору. За добу до цього його ОСОБА_7 телефонував і говорив, що приїде додому разом із товаришем, щоб забрати причеп, який був без документів. Син був одягнутий в шорти, футболку та в'єтнамки, волосся у нього було вологе, рука перев'язана і весь тремтів, бо мабуть замерз. Він запитав свого сина, а де ж його товариш, на що той відповів, що немає, бо змінились обставини. Син сказав, що цей автомобіль нікому не потрібний, зберігався в м. Києві на стоянці, та поставив його до гаража. Також син йому повідомив, що поспішає на роботу і взявши з собою велику сумку з автомобіля Мерседес пересів в автомобіль таксі та поїхав до м. Києва. Де, в подальшому, дівся автомобіль він не знає ;

- показами свідка ОСОБА_19, який пояснив, що на початку серпня вранці до нього зателефонував обвинувачений та попрохав відвезти його з с. Озеряни Варвинського району до м. Києва. Він за вказівкою ОСОБА_7 під'їхав до одного з житлових будинків в с. Озеряни звідки і забрав останнього . У обвинуваченого із собою були сумки з якимись речами. На руці, на тильній частині зап'ястка обвинуваченого бачив тілесні ушкодження, які були заклеєні пластирем. ОСОБА_7 повідомляв йому, що йому потрібно бути в м.Києві на роботі на 08-00 год, що він працює в міліції . По приїзду у м.Київ ОСОБА_7 переклав свої речі у службовий автомобіль Фольксваген та розрахувався з ним.;

- показами свідка ОСОБА_14, який пояснив, що на початку серпня 2011 року йому зателефонував знайомий ОСОБА_7 попросив поставити де-небудь в гаражі в м. Прилуки автомобіль на 2-3 дні. Він повідомив ОСОБА_7, що в його знайомого є гараж куди і можна на такий строк поставити автомобіль, але спочатку він повинен домовитися про це з власником гаража. В цей же день в м. Прилуки вони зустрілися з ОСОБА_7 домовилися про те, що він особисто приїде за автомобілем в с. Озеряни Варвинського району. Знову ж таки, на початку серпня 2011 року, точного числа не пам'ятає, він разом з ОСОБА_20 поїхали в с. Озеряни Варвинського району, де і зустрілися з ОСОБА_7, який на околиці с. Озеряни, біля млина передав їм автомобіль. Це був "Мерседес" темно синього кольору із старими номерними знаками. Номерні знаки тут же були з автомобіля зняті, бо ОСОБА_7 пояснили, що вони ні до чого, оскільки номерні знаки старіші, ніж автомобіль. ОСОБА_7 пояснював, що документа на автомобіль знаходяться у м.Києві, а тому і потрібно, щоб він кілька днів постояв десь в гаражі, а потім він його забере. Також ОСОБА_7 говорив, що якщо у них буде можливість продати автомобіль, то щоб вони його продавали і він за це дасть їм 500 доларів США. Вони з ОСОБА_21 забрали автомобіль та помістили його в гаражі в м. Прилуки, звідки він і був вилучений працівниками міліції. На автомобілі жодних пошкоджень він не бачив. В середині салон автомобіля був чистий;

- показами свідка ОСОБА_20, який пояснив, що в серпні 2011 року він на прохання ОСОБА_14 разом з ним їздив в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області з метою забрати автомобіль марки Мерседес темно синього кольору у обвинуваченого ОСОБА_7 За словами ОСОБА_14, даний автомобіль слід було забрати і при можливості продати. Передача автомобіля обвинуваченим відбувалася в с. Озеряни в денний час. Оскільки на автомобілі були старі номерні знаки, то він попросив їх у обвинуваченого зняти, на що останній його прохання виконав. ОСОБА_7 пояснював в його присутності, що автомобіль не розмитнений, не крадений і що документи він підвезе пізніше. Також обвинувачений запитував за якою ціною можна буде продати даний автомобіль? Просив, щоб автомобіль 2-3 дні постояв в якому-небудь гаражі в м. Прилуки. Він разом з ОСОБА_14 перегнали вказаний автомобіль у м.Прилуки, де поставили до гаража, хотіли його вигнати на трасу, бо зрозуміли, що щось не те, але в подальшому, автомобіль був вилучений із гаража працівниками міліції.

В той же день, в вечірній час він та ОСОБА_14 ще раз зустрілися з ОСОБА_7 в м. Прилуки і ОСОБА_7 їм казав, що якщо вони знайдуть покупця на даний автомобіль і продадуть його, то він заплатить їм за це гроші. Продавати автомобіль ОСОБА_7 доручав ОСОБА_14;

- показами свідка ОСОБА_22, який пояснив, що в серпні 2011 року він на прохання ОСОБА_14 дозволив поставити до свого гаража, що розташований в м. Прилуки автомобіль. Автомобіль - "Мерседес"темного кольору, пригнали у вечірній час до гаража ОСОБА_14 і ОСОБА_20 Він передав ключі від гаража ОСОБА_14 та пішов додому, побачивши, що автомобіль був поміщений до гаража. Через декілька днів йому зателефонували працівники міліції та повідомили про те, що автомобіль крадений. З його дозволу працівниками міліції було проведено огляд гаража та наявного в ньому автомобіля, який в подальшому працівниками міліції був вилучений;

- показами свідка ОСОБА_23, який пояснив, що він працює продавцем на радіоринку в м.Києві і на початку серпня 2011 року до нього прийшов його знайомий Крім та попрохав продати нетбук, два перетворювача напруги, три модеми. За нетбук він зразу ж розрахувався з Крім У останнього він помітив поріз на руці В подальшому, всі речі, які йому приніс Крім, були вилучені працівниками міліції. Про те, що речі крадені він не знав;

- показами експерта ОСОБА_24, який пояснив, що він працює судово-медичним експертом в Пирятинському міжрайонному відділенні судово-медичних експертиз. Ним проводилася судово-медична експертиза підсудного А. Кров, в якій були зафіксовані всі наявні на його тілі на момент огляду тілесні ушкодження. На лівій кисті було виявлено укушену поверхневу рану та осаднення тильної поверхні лівої кисті, що утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та стонченним краєм, яким могли бути зуби людини та різана поверхнева рана тильно-променевої поверхні середнього суглобу другого пальця правої кисті, що утворилося від дії твердого гострого предмету, ймовірно леза ножа. Мав місце саме укус, про що свідчить характер отриманого тілесного ушкодження. Подібне тілесне ушкодження не могло виникнути при травмуванні руки пострілом з травматичного пістолета гумовою кулею;

- показами експерта ОСОБА_25, яка пояснила, що в зв'язку з тим що кожна з виявлених ран, виявлених на трупі ОСОБА_9, внесла свій внесок в розвиток шоку-крововтрати (безпосередня причина смерті), вищевказані тілесні ушкодження стосовно живої особи можуть бути оцінені лише в своїй сукупності, як такі що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку як такі що призвели до смерті. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок комбінованої травми (сукупність забитої, кульових, колото-різаних ран) голови, шиї, тулуба та кінцівок, яка обумовила розвиток шоку-крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті, могла настати в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_2. Враховуючи кількість, локалізацію, морфологічні характеристики тілесних ушкоджень, можна вважати, що під час їх отримання і до моменту смерті, потерпілий міг відчувати так-званий особливий біль .

Показання ОСОБА_7, дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події злочину, відповідають даним судово-медичної експертиза в частині давності, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_9. Показання ОСОБА_7 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події злочину, не протирічать даним судово-медичної експертизи в частині послідовності спричинення потерпілому тілесних ушкоджень;

- показами свідка ОСОБА_26, який пояснив, що він являється працівником Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві. На початку серпня 2011 року в райвідділі від заступника начальника Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_27 він дізнався, що зі слів працівника Солом'янського РУ ОСОБА_7 нібито у серпні 2011 року на останнього та його знайомого ОСОБА_9 у Полтавській області було здійснено напад особами кавказької національності . З цього приводу він в складі слідчо-оперативної групи виїхали у Полтавську область відпрацьовувати вищезазначену версію . У Полтавській області ОСОБА_7 показав місце де нібито на нього та на ОСОБА_9 був вчинений напад, внаслідок чого ОСОБА_7 через кукурудзяне поле втік, але ця версія ніяким чином не підтверджувалась. У м.Пирятин їх чекали полтавські працівники міліції, які виявили бажання поспілкуватись із ОСОБА_7 В подальшому, було встановлено причетність ОСОБА_7 до вбивства хлопця на ім"я ОСОБА_9, труп якого був виявлений у лісосмузі, неподалік траси ;

- показами свідка ОСОБА_27, який пояснив, що він працює заступником начальника Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві. До початку серпня 2011 року водієм у нього працював обвинувачений ОСОБА_7 Йому відомо, що у обвинуваченого був травматичний пістолет. Також йому відомо, що ОСОБА_7 мав значні грошові борги перед працівниками райвідділу. Так, у одного працівника міліції він взяв у борг 1000 доларів США нібито на операцію батька та не повертав цей борг майже півтора року. За проживання у гуртожитку він винний був 5000 грн. У інших працівників райвідділу він взяв у борг близько 27000 грн.

08.08.2011 року до райвідділу надійшла заява гр-ки ОСОБА_15 про те, що зник її чоловік ОСОБА_9, який останнім часом поїхав разом з ОСОБА_7 за місто Київ. Спочатку ОСОБА_7 заперечував, що він кудись виїжджав з Києва разом з ОСОБА_9 ОСОБА_7 роздруківки телефонних розмов ОСОБА_7 свідчили про те, що він в ніч з ІНФОРМАЦІЯ_3 на ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на території Чернігівської області . Після надання цих роздруківок ОСОБА_7, останній повідомив про версію, що його ОСОБА_9 попрохав перевезти якийсь багаж у Полтавську область за винагороду. Увечері 05.08.2011 року він разом із ОСОБА_9 та двома особами кавказької національності виїхали з м.Києва до Полтавської області. По дорозі вночі особи кавказької національності на нього та на ОСОБА_9 вчинили напад, але йому вдалося втекти.

Після цих показів ОСОБА_7 до Полтавської області разом з ОСОБА_7 виїхала слідчо-оперативна група для перевірки вищезазначеної версії . В подальшому, від полтавських колег дізналися, що був знайдений труп ОСОБА_9 ОСОБА_7 у м. Пирятині полтавським колегам написав явку з повинною у вчиненні вбивства. Жодних засобів фізичного та психологічного впливу до обвинуваченого ним не застосовувалося, як не застосовувалося таких заходів до останнього і іншими працівниками міліції в його присутності;

- показами свідка ОСОБА_28, який пояснив, що він працює в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві на посаді командира взводу патрульної служби. На початку серпня 2011 року він отримав вказівку від керівництва райвідділу їхати до Полтавської області по факту розшуку гр-на ОСОБА_9 По дорозі у Київській області ОСОБА_7 показав місце, де його нібито викинули із автомобіля. Це місце було кукурудзяним полем, але вони ніяких слідів на цьому полі не знайшли. По дорозі вже у Полтавській області на трасі вони бачили велику кількість міліцейських машин. Також там знаходилась криміналістична лабораторія. Коли вони проїжджали ці автомобілі, то ОСОБА_7 опустив голову і весь час поїздки мовчав. Вони поїхали у Чернігівську область смт. Варва, де опитали таксиста, який підвозив до м.Києва ОСОБА_7 після пригоди, яка з ним нібито сталася . До смт. Варви під"їхали працівники Пирятинського карного розшуку, які виявили бажання поспілкуватися із ОСОБА_7 вони всі поїхали до м.Пирятин, де їх вже чекала слідчо-оперативна група ГУ Полтавської області;

- показами свідка ОСОБА_29, який пояснив, що він працює в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві на посаді слідчого . 08.08.2011 року до райвідділу надійшла заява гр-ки ОСОБА_15 з приводу зникнення її чоловіка ОСОБА_9 В заяві було зазначено, що останнім хто бачив її чоловіка - це був ОСОБА_7 За вказівкою керівництва райвідділу він в складі слідчо-оперативної групи поїхали у Чернігівську область смт. Варва. ОСОБА_7 розповідав, що він разом з ОСОБА_9 виїхали на автомобілі "Мерседес" з м.Києва і везли якийсь груз, по дорозі на них напали і він втік. ОСОБА_7 на трасі показав те місце, де його нібито викинули із автомобіля. Це було кукурудзяне поле, але на ньому якісь слідів боротьби чи втечі ними виявлено не було. В подальшому, по дорозі вже у Полтавській області на трасі стояли міліцейські спецмашини та експертних служб. Під час проїзду цих машин ОСОБА_7 опустив голову і більше до самої ОСОБА_22 не розмовляв. По приїзду у с.Озеряни, Варвинського району були оглянуті речі ОСОБА_7, опитані його батьки, які чомусь про автомобіль "Мерседес" нічого не повідомляли, при цьому мати обвинуваченого втратила свідомість. Також в смт.Варва був опитаний таксист, який привіз ОСОБА_7 із смт.Варва до м.Києва. В подальшому, за вказівкою керівництва ОСОБА_7 було передано працівникам міліції карного розшуку м.Пирятин;

- показами свідка ОСОБА_30, який пояснив, що він працює в Солом'янському РУ ГУМВС України в м. Києві . 08.08.2011 року до райвідділу надійшла заява гр-ки ОСОБА_15 з приводу зникнення її чоловіка ОСОБА_9 В заяві було зазначено, що останнім хто бачив її чоловіка - це був ОСОБА_7 Йому було доручено опитати ОСОБА_7, під час чого останній повідомив, що він дійсно разом із ОСОБА_9 на автомобілі "Мерседес" виїжджали із м.Києва і їхали у Полтавську область. Разом з ними знаходились дві особи кавказької національності . Недоїжджаючи до м.Пирятин він разом із ОСОБА_9 вийшли із автомобіля справити свої природні потреби, але в цей час на них напали кавказці і йому через кукурудзяне поле вдалося втекти. Щоб перевірити версію ОСОБА_7 була створена слідчо-оперативна група, яка виїхала на місце пригоди. По приїзду ОСОБА_7 показав кукурудзяне поле, по якому він нібито тікав, але ніяких слідів виявлено не було. Потім вони поїхали по місцю проживання обвинуваченого у с.Озеряни, де оглянули речі ОСОБА_7 та опитали його батьків. Після цього поїхали у смт. Варву, де опитали таксиста. В цей час під"їхали працівники Пирятинського карного розшуку і повідомили, що знайдено труп ОСОБА_9 В подальшому, вони всі поїхали до м.Пирятин, де було ОСОБА_7 передано полтавським працівникам міліції;

- протоколом огляду місця пригоди та фототаблицею до нього за яким місцем виявлення трупа була частина лісопосадки, що розташована з лівого боку автодороги Харків-Київ на 140 км.+48 м. Труп роздягнутий до пояса і на ньому виявлено тілесні ушкодження. ОСОБА_7 того в процесі огляду місця пригоди в лісопосадці в безпосередній близькості від трупа вилучено окремі предмети одягу, зокрема трикотажну сорочку зеленого кольору з ґудзиками на якій виявлено нашарування речовини бурого кольору схожої на кров та численні лінійні пошкодження тканини з рівними краями, чоловічу курточку з синтетичної тканини чорного кольору у тонку повздовжну білу смужку на застібці, в кишені якої виявлено квитанцію на ім'я ОСОБА_9 На курточці виявлено дефект тканини округлої форми з нерівними краями, численні пошкодження тканини з рівними різаними краями та нашарування рідини бурого кольору схожої на кров. (а.с. 7-20 т.1);

- протоколом пред'явлення для впізнання невстановленого трупа від 11.08.2011 року з якого вбачається, що в приміщенні моргу Гребінківської ЦРЛ громадянкою ОСОБА_31 було впізнано труп загиблого, як ОСОБА_9 ( а.с.22 т.1);

- протоколом виїмки з приміщення Гребінківського регіонального бюро СМЕ предметів одягу трупа для наступного експертного дослідження (а.с.25 т.1);

- протоколом огляду та вилучення і фото таблицею до нього з приміщення гаража АДРЕСА_4 автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, та протоколом детального огляду вищезазначеного автомобіля з фото таблицею до нього, в процесі якого було виявлено в салоні автомобіля зокрема на дверцятах, на тканевій та пластиковій обшивці, на рулевому колесі, на декоративній панелі, на пластиковій ручці важеля КПП, в задньому багажнику, на внутрішній поверхні задньої панелі багажника сліди речовини буро червоного кольору схожої на кров. Під час огляду автомобіля було вилучено змиви речовини бурого кольору з частин автомобіля на яких вони були виявлені та вилучено коврик з синтетичної матерії з правого переднього пасажирського місця зі слідами речовини бурого кольору і вилучено з правої половини внутрішньої частини багажника фрагмент велюру зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров( а.с. 59-71, т.1);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з якого вбачається, що власником автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, являється потерпілий ОСОБА_12 (а.с.90 т.3), який на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 07 червня 2008 року (а.с. 114 т.2) надав право керування належним йому транспортним засобом ОСОБА_9, котрий отримав на цей автомобіль тимчасовий реєстраційний талон на своє ім'я (а.с.89 т.2);

- висновком товарознавчої експертизи, де дається ринкова вартість з врахуванням проценту зносу автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 - день незаконного заволодіння ОСОБА_7 даним транспортним засобом на суму 119251 грн. 14 коп. (а.с.85-91 т.1);

- протоколами огляду місця події з яких вбачається, що в приміщенні Солом'янського РУ УМВС України в м. Києві свідок В. Кров видав працівникам міліції отримане ним він підсудного А. Кров на реалізацію майно належне ОСОБА_9: нетбук, зарядний пристрій, перетворювачі напруги, відеокамеру, модеми ( а.с.68-72 т.2);

- висновком товарознавчої експертизи, де дається оціночна вартість належного ОСОБА_9 майна, яке викрав підсудний ОСОБА_7 з автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1: нетбука Probook- 5310" в комплекті із зарядним пристроєм "CT WASGVOBL 9XZBU1"в корпусі чорного кольору, перетворювача напруги SUVPR 150 w,USB модемів в кількості 3 штук, відеокамери DCR-HC 18E", перетворювача напруги PROFITEXX PL-1200, пістолета ПСМ-Р 9 мм. НОМЕР_6 призначеного для відстрілу патронів травматичної дії, диктофона "OLYMPUS VN-4100 PC", за яким все викрадене майно оцінено на загальну суму 11200 грн. (а.с.77-91 т.2);

- явкою з повинною ОСОБА_7 (т.2 а.с. 42-44) з якої вбачається, що він власноручно і добровільно заявив працівникам міліції про обставини за яких він убив потерпілого ОСОБА_9, заволодів його автомобілем, викрав належне йому майно з салону автомобіля; тобто повністю визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах та пояснив, що мав фінансові проблеми, які вирішив розв'язати шляхом вчинення умисного вбивства та заволодіння автомобілем належним потерпілому ОСОБА_9 з яким він був знайомий. З метою вчинення умисного вбивства він купив ніж, взяв з собою травматичний пістолет, підготував змінний одяг та домовився із ОСОБА_9 про поїздку до с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області під приводом повернення боргу. По дорозі він попросив автомобіль зупинити та вийшовши з нього пішов в посадку де привів в бойову готовність пістолет, який помістив собі під руку. Сівши в салон автомобіля він витяг пістолет і здійснив один постріл в потерпілого, який сидів за кермом автомобіля в область виска, а оскільки потерпілий не втратив свідомості заподіяв по ньому ще декілька пострілів. Потерпілий став намагатися вийти з автомобіля і він схопив його за одежу спереду. Захищаючись потерпілий вкусив його за руку. В подальшому потерпілому вдалось вийти з машини. Він прослідував за ним та заподіяв йому один удар кулаком руки по голові, а коли потерпілий впав, то заподіяв йому кілька ударів ногою по тілу, а потім вихопивши ніж з викидним лезом став заподіювати потерпілому численні удари ножем по різних частинах тіла, але потерпілий все ще подавав ознаки життя. Після чого він загнав ніж глибоко в горло потерпілого і розрізав йому горло. Коли він заподіював удари ножем, то порізав собі руку. Переконавшись, що потерпілий мертвий він відтягнув тіло в посадку, а сам сівши за кермо автомобіля поїхав в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області, де покупавшись в озері та переодягнувшись, поставив автомобіль в гараж за місцем проживання своїх батьків, знявши з нього номерні знаки. В гаражі він оглянув автомобіль та виявив в ньому належні ОСОБА_9 речі: нетбук, відеокамеру, травматичний пістолет, диктофон. Все це майно він вирішив продати та забрав з собою, коли поїхав до м. Києва. Про продаж автомобіля він домовився із своїм знайомим ОСОБА_14, якому він цей автомобіль і передав в с. Озеряни Варвинського району, щоб він тимчасово поставив автомобіль де-небудь в гаражі в м. Прилуки до його продажу. Про те, яким чином він заволодів автомобілем він нікому не розповідав. Речі виявлені ним в салоні автомобіля він передав своєму знайомому В. Кров для продажу в м. Києві на ринку. Виявлені в салоні автомобіля кошти витратив на власні потреби. Також він виявив в салоні автомобіля особисті документи потерпілого, які в подальшому спалив в м. Києві, не маючи мети використовувати їх. Травматичний пістолет потерпілого сховав в дуплі дерева серед насаджень в м. Києві. Номерні знаки від автомобіля вкинув в закинутий колодязь в с. Озеряни Варвинського району. Ніж, яким вчинив умисне вбивство потерпілого вкинув в колодязь поряд з будинковолодіння батьків. Речі в які був одягнутий при вчиненні вбивства спалив. ОСОБА_7 того він направив СМС повідомлення дружині потерпілого та його другу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_9, в яких зазначив, що немов би з потерпілим все гаразд;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину із застосуванням технічних засобів, згідно якого ОСОБА_7 спочатку докладно розповідає в присутності захисника, понятих про обставини вчинення ним умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9, заволодіння його автомобілем та викрадення належних йому речей з салону та багажника автомобіля, а потім з власної ініціативи за його вказівкою учасники слідчої дії приїжджають до місця вчинення ним злочину, де за допомогою статиста та макета він показує на місці механізм заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9, механізм власного травмування, показує місце переховування ним окремих речей потерпілого ОСОБА_9, речей, які ним використовувалися при вчиненні умисного вбивства, місця знищення ним документів. Ці його показання з достатньою повнотою та природністю відображені у відеозаписі слідчої дії, як додатку до протоколу, з якого видно, що ці свої показання підсудний давав без примусу та усвідомлено (а.с.115-136 т.2);

- протоколом огляду, з якого вбачається, що при відтворенні обстановки і обставин події злочину з участю обвинуваченого ОСОБА_7 в лісопосадці, де як вказував підсудний він залишив тіло потерпілого ОСОБА_9 було виявлено та вилучено для наступного експертного дослідження з куща листяної породи листя з слідами речовини бурого кольору схожої на кров ( а.с.139-140, т2);

- протоколом огляду, з якого вбачається, що при відтворенні обстановки та обставин події злочину обвинувачений ОСОБА_7 в м. Києві в лісовому масиві поблизу вулиці Радченка вказав дерево в дуплі якого він сховав належний потерпілому ОСОБА_9 пістолет травматичної дії з кобурою, котрий він викрав з багажнику автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, при проведенні його огляду в гаражі розташованому в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області. Даний пістолет було виявлено та вилучено з місця вказаного обвинуваченим . ОСОБА_7 того було оглянуто залишки згарища, - місце вказане ОСОБА_7, як таке, де він спалив належні потерпілому ОСОБА_9 документи та зарядний пристрій. В золі було виявлено та вилучено залишки електродроту з обгорілою обмоткою ( а.с. 141-143 т.2);

- протоколом огляду, з якого вбачається, що при відтворенні обстановки та обставин події злочину обвинувачений ОСОБА_7 привів учасників слідчої дії до кімнати АДРЕСА_2, де він проживав, як працівник Солом'янського РУ УМВС України в м. Києві. В даній кімнаті було виявлено та вилучено належний обвинуваченому пістолет для відстрілу гумових куль ГПМ "НОМЕР_5", з якого підсудний в салоні автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив вісім пострілів по тілу потерпілого ОСОБА_9, порожню обойму, та ще одну обойму з 7 патронами ( а.с.145-147 т.2);

- протоколом огляду місця події - закинутого колодязя розташованого в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області . Зі слів обвинуваченого саме в цей колодязь він викинув номерні знаки він автомобіля Mercedes Benz "С-180". При огляді колодязя в ньому було виявлено та з допомогою знаряддя "кішки" вилучено державні номерні знаки до автомобілів: НОМЕР_4 та НОМЕР_1 ( а.с.172-173 т.2);

- заявою обвинуваченого ОСОБА_7, написаною ним власноручно, з якої вбачається, що обвинувачений добровільно видав працівникам міліції диктофон, який він виявив та викрав при огляді автомобіля Mercedes Benz"С-180"державний номерний знак НОМЕР_1 та протоколом огляду даного диктофону, де дається його детальний опис (а.с.175-176 т.2);

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 з якої вбачається, що потерпілому було заподіяно наступні тілесні ушкодження: - забита рана у вигляді ламаної лінії в центрі потиличної області на рівні потиличного виступу, яка утворилася не менш ніж однократної дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інший предмет з подібними характеристиками; пошкодження ближче до круглої форми з дефектом тканини в центрі та обідком осадження: на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, в скроневій області справа на 3,2 см. вверх та 1 см. вперед від зовнішнього слухового проходу, в правій виличній області на 1 см. назад від зовнішнього краю орбіти, на 4,5 см. назад від правого зовнішнього слухового проходу, на 2 см. назад від верхівки правого соскоподібного відростка, на 2 см. назад та 2 см. вниз від верхівки правого соскоподібного відростка, на 1,5 см. вправо від остистого відростка 3-го шийного хребця, на 1 см. вправо від проекції заднього бугорка 1-го шийного хребця, які утворилися від дії куль внаслідок 8 пострілів зі зброї; - рани лінійної форми з рівними краями та стінками: на лівій боковій поверхні тулуба на 3 см. нижче реберної дуги по переднє-пахвинній лінії, в проекції 5-го міжребер'я по переднє-пахвинній лінії справа, в прекції 6-го ребра по середнє-пахвинній лінії справа, в проекції 8-го міжребер'я по заднє-пахвинній лінії справа, в проекції верхньої поверхні правого плечового суглобу, в проекції 11-го міжребер'я між лопаткою та заднє-пахвинною лініями зліва, на рівні 2-го поперекового хребця по лопатковій лінії зліва, в проекції 2-го поперекового хребця по навколо-хребтовій лінії зліва, на задній поверхні шиї на 2 см. вліво від остистих відростків 2-3-го хребців в кількості двох паралельних одна одній, на 0,5 см. вперед від вище описаних ран на лівій заднє-боковій поверхні шиї, в правій під вушній області по задньому краю правого кута нижньої щелепи, на 1 см. назад і вниз від правого кута нижньої щелепи, на 0,5 см. вниз від правого кута нижньої щелепи, на 1 см. вниз та 1,5 см. вперед від правого кута нижньої щелепи, обширна лінійна рана на передній і бокових поверхнях шиї в верхній третині, на лівій боковій поверхні шиї що передньою частиною зливається з обширною раною шиї, на правій боковій поверхні шиї що також передньою частиною зливається з обширною раною шиї; поранення численних м'язів тулуба та кінцівок ; поранення очеревини, великого сальника ближче до селезінково кута обвідної кишки; поранення пристінкової плеври, наскрізне поранення середньої долі правої легені, поранення навколосерцевої сумки та правого передсердя, поранення діафрагми в проекції правої долі печінки, сліпе поранення правої долі печінки по її діафрагмальній поверхні; пошкодження сухожилкової сумки над правим плечовим суглобом; повне пересічення 12-го ребра по лопатковій лінії зліва, насічка на зовнішній нижній поверхні 11-го ребра ближче до лопаткової лінії зліва; лінійні поранення жирової капсули лівої нирки, лінійне горизонтальне поранення верхнього полюсу лівої нирки, майже з повним його відсіченням, та поранення лівої нирки по задній поверхні в області її воріт; численні поранення поверхневих та глибоких м'язів шиї; повне пересічення структур шиї на передній і боковій поверхнях глибиною до хребтового стовпа, серед яких виявлено і повне пересічення обох грудинно-ключично- соскоподібних м'язів, та правого і лівого судинно-нервових пучків шиї в проекції верхнього краю під'язикової кістки; пересічення м'язів кореня язика, та повне пересічення глотки на рівні верхнього краю під'язикової кістки; численні крововиливи брудно-червоного забарвлення по ходу раньових каналів; утворилися не менш ніж 19-кратної дії плоско-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок і гостре лезо та найбільшу ширину слідоутворюючої частини клинка на рівні занурень близько 1,9-2,8 см. Всі вищевказані тілесні ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, синхронні за часом, утворилися в короткий проміжок часу незадовго до настання смерті потерпілого. В зв'язку з тим що кожна з виявлених ран внесла свій внесок в розвиток шоку-крововтрати (безпосередня причина смерті), вищевказані тілесні ушкодження стосовно живої особи можуть бути оцінені лише в своїй сукупності, як такі що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку як такі що призвели до смерті. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок комбінованої травми (сукупність забитої, кульових, колото-різаних ран) голови, шиї, тулуба та кінцівок, яка обумовила розвиток шоку-крововтрати, що і стало безпосередньою причиною смерті, могла настати в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_2. Враховуючи кількість, локалізацію, морфологічні характеристики тілесних ушкоджень, можна вважати, що під час їх отримання і до моменту смерті, потерпілий міг відчувати так-званий особливий біль (а.с.45-56 т.1);

- висновком додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 за яким показання ОСОБА_7 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події злочину відповідають даним судово-медичної експертиза в частині давності, характеру і механізму спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_9. Показання ОСОБА_7 дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події злочину, не протирічать даним судово-медичної експертизи в частині послідовності спричинення потерпілому тілесних ушкоджень (а.с.150-155 т.2);

- висновком балістичної експертизи за яким належний підсудному ОСОБА_7 пістолет з якого він здійснював постріли в потерпілого ОСОБА_9 та який був вилучений з кімнати за місцем проживання підсудного в м. Києві при відтворенні обстановки і обставин події злочину, до категорії вогнепальної зброї не відноситься, а являється пістолетом травматичної дії "ГПМ"калібру 9 мм серійний номер "НОМЕР_5"для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами "несмертельної дії". Пістолет виготовлено промисловим способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів. Надані на дослідження патрони придатні для стрільби і до категорії бойових припасів не відносяться (а.с.101-104 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_7, з якої вбачається, що у підсудного при огляді (11.08.2011 року) виявлено наступні тілесні ушкодження: укушена поверхнева рана та осаднення тильної поверхні лівої кисті, що утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та стонченим краєм, яким могли бути зуби людини та різана поверхнева рана тильно-променевої поверхні середнього суглобу другого пальця правої кисті, що утворилося від дії твердого гострого предмету, ймовірно леза ножа, можливо в строк та при обставинах вказаний в постанові про призначення експертизи і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Даний висновок узгоджується з показаннями даними підсудним ОСОБА_7 на досудовому слідстві щодо механізму отримання ним згаданих тілесних ушкоджень.(а.с.57-58 т.2);

- висновком судово-імунологічної експертизи по питанню визначення групової належності крові потерпілого ОСОБА_9 та підсудного ОСОБА_7 за яким в корові громадянина ОСОБА_9 виявлений антиген ОСОБА_7 громадянина ОСОБА_7 належить до В (ІІІ) групи, якій властиві антиген В та ізогемаглютинін анти-А ( а.с.117-119 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи квитанції зі слідами речовини бурого кольору, яка була вилучена з кишені курточки при огляді місця вчинення злочину за яким на квитанції, наданій на дослідження знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від громадянина ОСОБА_9. Походження крові в цих слідах від громадянина ОСОБА_7 виключається (а.с.124-127 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи курточки зі слідами речовини бурого кольору вилученої на місці вчинення злочину за яким на курточці наданій на дослідження знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від громадянина ОСОБА_9 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_7 виключається (а.с.132-136 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи футболки зі слідами крові, що була вилучена при огляді місця вчинення злочину за яким на футболці наданій на дослідження знайдено кров людини, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від громадянина ОСОБА_9 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_7 виключається (а.с.141-144);

- висновком судово-імунологічної експертизи килимка з переднього пасажирського сидіння автомобіля на якому виявлено сліди речовини бурого кольору, вилученого при огляді автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, за яким на автомобільному килимку наданому на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген В. Кров у цих слідах могла походити від ОСОБА_7 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_9 виключається (а.с.149-152 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи листя зі слідами речовини бурого кольору вилученого при проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину з місця розташованого поряд з місцем виявлення трупа за яким на листі наданому на дослідження знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Ця кров може походити від громадянина ОСОБА_9 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_7 виключається. (а.с.157-160 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи отриманих при огляді автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, змивів речовини бурого кольору з рульового колеса, з внутрішньої поверхні лівої передньої двері, з правої передньої двері, з ручки перемикача швидкості, з декоративної панелі між сидіннями з переду, з внутрішньої поверхні ніші передньої двері з права, за якою в змивах з внутрішньої поверхні лівої передньої двері, з рулевого колеса, з лівої бокової поверхні пластикової декоративної панелі між передніми сидіннями, з внутрішньої поверхні (верхнього кута) лівої передньої двері автомобіля, наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_7 в цих слідах могла походити від громадянина ОСОБА_9 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_7 виключається. В змивах з внутрішньої поверхні ніші правої передньої двері та з ручки перемикання швидкості автомобіля Мерседес "С-180", наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_23 в цих слідах могла походити від громадянина ОСОБА_7 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_9 виключається ( а.с.165-169 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи змивів речовини бурого кольору зі скла передньої задньої двері, з внутрішньої поверхні багажника та зрізу ворсу синтетичного покриття багажника вилучених при проведенні огляду автомобіля Mercedes Benz С-180"державний номерний знак НОМЕР_1, за яким в змивах із скла правої задньої двері та з внутрішньої поверхні багажника автомобіля, на зрізі ворсу з багажника, наданих на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген ОСОБА_23 в цих слідах могла походити від громадянина ОСОБА_7 Походження цієї крові від громадянина ОСОБА_9 виключається ( а.с.174-177 т.1);

- висновком судово-імунологічної експертизи зрізів нігтьових пластин з рук трупу ОСОБА_9 за яким при судово-медичній експертизі зрізів нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом правої та лівої рук громадянина ОСОБА_9 виявлена кров людини, знайдені епітеліальні клітини. Статеву належність крові та клітин встановити не представилось можливим, у зв'язку з деструктивними змінами ядер епітеліальних клітин та клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні мікрослідів крові виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, який може походити від осіб, крові яких він властивий, в тому числі, і від самого потерпілого ОСОБА_9 Походження даних слідів крові від обвинуваченого ОСОБА_7 виключається ( а.с.182-186 т.1);

- висновками амбулаторної психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_7 з якої вбачається, що ОСОБА_7 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням або тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння ОСОБА_7 не страждав будь-яким психічним захворюванням, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а знаходився в стані, що не позбавляв його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, і не позбавляє такої здатності в даний час. Враховуючи індивідуальні особливості ОСОБА_7, рівень його інтелектуального розвитку та конкретні умови в яких було здійснено протиправне діяння він міг правильно сприймати, запам'ятовувати і, в наступному, правильно відтворювати факти та події, що мають значення по даній кримінальній справі, а також міг повністю усвідомлювати значення своїх протиправних дій та їх наслідків. У момент скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту (як психологічної підстави сильного душевного хвилювання) або в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність у досліджуваній ситуації. Під дію ч.ч.2-3 ст. 19 і ст. 20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством і судом (а.с.199-204 т.1). При проведенні психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_7 також повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому діянь, експертній комісії повідомив, що вбивство здійснював з метою заволодіти автомобілем, щоб в подальшому продати і розрахуватися з боргами. Чітко відтворив членам експертної комісії обставини вбивства та переховування автомобіля.

Зазначені вище обставини в своїй сукупності, дають підстави суду визнати показання обвинуваченого ОСОБА_7, дані ним на досудовому слідстві, а саме явка з повинною, такими, що узгоджуються з сукупністю інших доказів, які підтверджують його вину в умисному вбивстві іншої особи, протиправному заволодінні автомобілем та в таємному викраденні чужого майна .

Також, при вирішенні питання добровільності дачі обвинуваченим показань на досудовому слідстві судом враховується та обставина, що підсудний ОСОБА_7 був працівником міліції, навчався в Національній академії внутрішніх справ, тобто був достатньо проінформованою особою в юридичних аспектах. Знову ж таки, як його перший допит, де ним давалися визнавальні показання про обставини вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9, так і всі послідуючі слідчі дії відносно нього по даному кримінальному провадженню проводилися виключно з участю професійного захисника.

Таким чином, суд приходить до переконання, що обвинуваченого ОСОБА_7 не примушували давати показання на досудовому слідстві всупереч його волі. Тим більше, що ні з якими скаргами щодо недозволених методів дізнання та слідства обвинувачений до органів прокуратури не звертався.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що працівники міліції примусили його визнавати свою вину на досудовому слідстві, являються надуманими і такими, що не заслуговують на увагу, а невизнання ним своєї вини в судовому засіданні, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнути справедливого покарання за вчинені злочини.

Суд присяжних також критично відноситься до пояснень адвоката ОСОБА_5 про те, що суд допустив ряд порушень кримінально-процесуального закону, зокрема : під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні був відсутній запасний суддя та один запасний присяжний, до нарадчої кімнати виходили також запасні присяжні, і вважає вказані доводи захисту надуманими та безпідставними, виходячи із наступного.

Під час підготовчого судового засідання і в судовому засіданні суд та суд присяжних відповідно до ст. 320 КПК України не призначав запасного суддю, про це також не робилась відповідна відмітка в журналі судового засідання. В нарадчій кімнаті під час вирішення окремих питань, які виникали в ході розгляду кримінального провадження, перебували лише два професійних судді та три основні присяжні, всі інші учасники в тому числі і запасні присяжні перебували поза межами нарадчої кімнати.

По питанню, що в останній судових засіданнях був присутній лише один запасний присяжний із двох запасних - відповідає дійсності, оскільки 30.05.2013 року на підставі ухвали суду присяжних (Т.9 а.с.213), відповідно до п.10 ст. 387 КПК України, основного присяжного Цимбал А.Ф. було замінено на запасного присяжного. В свою чергу, автоматизована системи суду визначила - запасного присяжного Сьомак В.І. перевести у розряд основного присяжного, тому і залишився один запасний присяжний - Твердоступ М.Ю.

Суд розцінює вищезазначені доводи адвоката, як спробу останнього підірвати компетентність та авторитет суду присяжних.

Вбивство особи з метою заволодіння автомобілем, щоб в подальшому його продати та розрахуватися з боргами, свідчить про наявність корисливих мотивів у обвинуваченого, які в нього виникли задовго до безпосереднього скоєння цього діяння.

Особливі муки і страждання, заподіяні ОСОБА_9 при позбавленні його життя, адже умисне вбивство потерпілого було проведено шляхом нанесення йому 19 ножових поранень, при чому останнім ударом було повністю перерізано горло потерпілого та заподіяння по тілу потерпілого з близької відстані 8 пострілів з травматичного пістолету, дають підстави для кваліфікації вбивства, як вчиненого з особливою жорстокістю.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати по ст. 115 ч.2 п. п. 4; 6 КК України (2341-14) як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих спонукань, вчинене з особливою жорстокістю.

Умисні та протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_7 по заволодінню автомобілем слід кваліфікувати по ст. 289 ч. 3 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 по подальшому викраденню майна виявленого ним в автомобілі потерпілого слід кваліфікувати по ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_7 - судом не встановлені.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд також не знаходить.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд присяжних виходить із вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, кількість вчинених злочинів, конкретні обставини справи, тривалість часу протягом якого вчинювалися злочини та різні способи позбавлення життя потерпілого, що вказує на стійкість антисоціальних проявів його поведінки та свідчить про його виключну небезпеку для оточуючих і суспільства зокрема. Судом враховується також фактично байдуже ставлення обвинуваченого до вчинених ним суспільно-небезпечних діянь та їх наслідків, його послідуючі холоднокровні та зухвалі дії щодо приховування вбивства потерпілого шляхом телефонування від його імені дружині та друзям вбитого, посередню характеристику з місця роботи.

Зважаючи на виключну суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим ОСОБА_7 декількох суспільно-небезпечних дій, серед яких два особливо тяжких злочини, внаслідок одного з яких заподіяна смерть іншій людині з особливою жорстокістю та проявлену обвинуваченим виняткову безлюдяність, беручи до уваги особу обвинуваченого, а саме, те що ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованих злочинів носив пагони співробітника органу внутрішній справ, який давав присягу все своє життя захищати людей від неправомірних посягань при будь-яких обставинах, стояти на сторожі прав громадян, а не позбавляти їх життя в самий жорстокий та цинічний спосіб, а також враховуючи послідуючу поведінку обвинуваченого, який після скоєного вживав заходи до приховування злочинів, суд присяжних не знаходить ніяких законних підстав і можливості щодо застосування відносно нього покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в зв'язку з чим обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві приватної власності.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України,

- по ст. 115 ч.2 п.п. 4; 6 КК України (2341-14) у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить на праві приватної власності;

- по ст. 289 ч.3 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;

- по ст. 185 ч.1 КК України у виді 3-х (трьох ) років позбавлення волі.

В порядку ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 6 листопада 2014 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_27, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного йому покарання його особі внаслідок суворості, просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії х ч.2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України та призначити більш м'яке покарання. Вказує на те, що в момент викрадення майна ОСОБА_28 його ніхто не бачив, а тому його дії підлягаю перекваліфікації.

Іншими учасниками справи судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу і просив залишити судові рішення без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_27, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтверджується зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності. Зокрема було враховано покази потерпілого ОСОБА_28, свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та дані які містяться в складених під час досудового слідства протоколах, що вказують на причетність ОСОБА_27 до скоєння даного злочину.

При цьому покази свідка ОСОБА_29 спростовують доводи ОСОБА_27, що його ніхто не бачив, оскільки саме вона підняла галас в момент викрадення майна і ОСОБА_27 був змушений тікати. Вказані покази підтверджуються і даними, які містяться в протоколі пред'явлення особи до впізнання від 13 квітня 2014 року, згідно яких ОСОБА_29 впізнала ОСОБА_27 як особу яка відкрито викрала майно належне ОСОБА_28

Доводи ОСОБА_27 про те, що під час викрадення майна ОСОБА_28 його ніхто не бачив були предметом перевірки і в суді апеляційної інстанції є такими, що не відповідають матеріалам справи.

Дії ОСОБА_32 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України правильно і підстав для перекваліфікації його дій колегія суддів не вбачає.

При призначенні ОСОБА_27 покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого і призначив йому покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляційної скарги, які по суті є аналогічними з доводами, викладеними в касаційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає постановлені по справі судові рішення законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434- 439 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 6 листопада 2014 року щодо ОСОБА_27 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.