Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Суржка А.В.,

суддів: Літвінова Є.В., Орлянської В.І.,

при секретарі судового засідання Медицькій У.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 березня 2015 року матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013230040004491 за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 29 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 07 травня 2014 року.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 29 січня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Херсона, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено цивільний позов, питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

За обставин встановлених судом та детально описаних у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

03 липня 2010 року, приблизно о 18.30 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, шляхом вибиття вхідних дверей проник у квартиру АДРЕСА_2, де напав на її власницю ОСОБА_6 та застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, що виразилося в утриманні та здушені шиї потерпілої, відкрито заволодів належним їй майном на загальну суму 15587 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 07 травня 2014 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

У аналогічних за змістом та вимогами касаційних скаргах з доповненнями, засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_4 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження з підстав невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважають недоведеним застосування до ОСОБА_6 насильства, небезпечного для її життя чи здоров'я.

В судовому засіданні суду касаційної інстанції, засуджений змінив касаційні вимоги та, не оспорюючи доведеності вини і кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 187 КК України, просив змінити вирок та ухвалу судів в частині призначеного покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

У запереченнях на касаційні скарги, потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7, посилаючись на необґрунтованість наведених засудженим та його захисником доводів, просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які змінили касаційні вимоги та просили пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, обмежившись відбутим строком позбавлення волі, пояснення представника потерпілої і прокурора, які вважали, що судові рішення слід залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг з доповненнями та змінами до них, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

В зв'язку з тим, що в судовому засіданні суду касаційної інстанції засуджений та його захисник змінили касаційні вимоги, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та правильність кваліфікації вчиненого ним діяння за ч. 3 ст. 187 КК України у касаційному порядку не переглядаються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дотримуючись наведених вимог, районний суд, обираючи ОСОБА_1 вид та розмір покарання в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд обґрунтовано погодився з вироком суду першої інстанції в цій частині.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимостей не має, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено, до взяття його під варту, утримував сестру - інваліда з дитинства та матір. Під час касаційного розгляду в судовому засіданні засуджений визнав свою вину і щиро каявся у скоєному. Все наведене в своїй сукупності, а також стан його здоров'я і відсутність у справі даних, які б характеризували ОСОБА_1 негативно, на думку колегії суддів, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і дає підстави вважати, що досягнення мети виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, з урахуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, можливо досягнути в більш короткий строк, ніж це передбачено санкцією ч. 3 ст. 187 КК України. Тому, вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання підлягають зміні, а касаційні скарги засудженого та його захисника - частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 зі зміненими вимогами задовольнити частково.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 29 січня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 07 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.