Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів: Орлянської В.І., Суржка А.В.,

при секретарі Асановій Є.С.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120230000061, за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, покарання за яким повністю не відбуто,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за касаційною скаргою захисника Ноженко І.О., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст.ст. 71, 78 КК України шляхом часткового складання приєднано до призначеного судом покарання за цим вироком покарання за вироком Новоукраїнського районного суду від 1 жовтня 2015 року за чч. 1,2 ст. 185, ч. 1 ст. 317 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, від відбування якого ОСОБА_1 був звільнений, згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком, та призначено засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Згідно ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання приєднано до призначеного судом покарання за цим вироком покарання за вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, покарання за яким не повністю відбуто, та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2016 року вирок місцевого судущодо ОСОБА_1 змінено. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зараховано засудженому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто з 10 травня 2016 року по 3 листопада 2016 року. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Захисник НоженкоІ.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1, у своїй касаційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_1 та пом'якшення покарання до 4 років позбавлення волі. Вважає, що покарання призначене засудженому судом не відповідає тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі внаслідок суворості. В обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що суди при винесенні своїх рішень не врахували дані про особу ОСОБА_1 та пом'якшуючі його вину обставини.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він проживаючи в приміщенні літньої кухні на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, яке належить потерпілому ОСОБА_3, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення крадіжки, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в період 25-28 грудня 2015 року, більш точної дати не встановлено, шляхом вільного доступу проник до житлового будинку за вище вказаною адресою, яке належить потерпілому ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний умисел, скерований на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи мету незаконного збагачення, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи в одній із кімнат цього житлового будинку, знайшов та таємно викрав двокамфорну чавунну плиту пічного опалення в комплекті з кільцями та колісники довжиною 30 см в кількості 8 штук. В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши викрадені речі сторонній особі, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 237 грн.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Деруна А.І., який не підтримав касаційну скаргу захисника та просив залишити її без задоволення, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з касаційної скарги, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено та правильність кваліфікації його дій у скарзі захисником не оскаржується.

Доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону. Зокрема, судом враховано характеризуючи дані ОСОБА_1, а саме те, що по місцю проживання він характеризується негативно, перебуває на обліку у лікаря нарколога у зв'язку з вживанням наркотичних засобів, вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, що суд відніс до пом'якшуючих покарання обставин. Крім того, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, те, що він раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив кримінальне правопорушення у період умовно-дострокового звільнення. Обставиною, що обтяжує покарання засудженого судом визнано вчинення злочину щодо особи похилого віку.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги захисника, щодо суворості призначеного ОСОБА_1 покарання - безпідставні.

Наведені у касаційній скарзі захисника Ноженко І.О. доводи не спростовують висновку суду щодо необхідності призначення засудженому покарання, яке він має відбувати реально.

Колегія суддів вважає, що наведені у доводах касаційної скарги обставини, що на думку сторони захисту пом'якшують призначене ОСОБА_1 покарання, не містять якісних характеристик, які б зменшували ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та давали б підстави для пом'якшення призначеного покарання і крім того, були вже враховані судом.

Призначене судом ОСОБА_1 покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, є справедливим, відповідає ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину, даним про його особу та є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області, погодилася з висновками суду першої інстанції, і залишила вирок щодо ОСОБА_1 без зміни, крім зарахування в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення винного на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, про що в ухвалі наведено мотиви прийнятого рішення.

Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни судових рішень щодо ОСОБА_1 колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника Ноженка І.О., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.