Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Єлфімова О.В.,

ознайомившись з касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2014 року,

Вказаним вироком місцевого суду засуджено

ОСОБА_1, 1990 р. н., уродженця та мешканця АДРЕСА_1, судимого 06.12.2006 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ст.ст. 69, 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, громадянина України, та ОСОБА_4, 1991 р. н., уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не судимого, громадянина України,

- кожного за ч. 2 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та невстановлена особа, 10.05.2011 за попередньою змовою групою осіб на вул. Донецьке шосе в м. Дніпропетровську напали на ОСОБА_5, побили його, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок чого потерпілий неодноразово втрачав свідомість, та заволоділи його 1 500 доларами США (11 952, 60 грн.).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2014 року з вказаного вироку місцевого суду виключено посилання на втрату ОСОБА_5 свідомості після першого удару ОСОБА_1 та пом'якшено призначене останньому покарання до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду просить скасувати вказані судові рішення;

- захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону й невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просять скасувати вказані судові рішення щодо обох засуджених і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилаються засуджений та захисники у касаційних скаргах, самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.

Отже, в касаційних скарнах засудженого та захисників відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.

Твердження про недоведеність вини засуджених у розбійному нападі є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Такі висновки відповідають показанням потерпілого ОСОБА_6 про обставини за яких 10.05.2011 на нього напали та заволоділи 1 500 доларами США троє чоловіків, зокрема й ОСОБА_1 та ОСОБА_4; показанням свідка ОСОБА_5 про наявність у її сина в день нападу на нього 1 500 доларів США; таким же показанням свідка ОСОБА_6; показанням свідка ОСОБА_7, який бачив побиття ОСОБА_8; висновку експерта про виявлення у потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення, правильно кваліфікував їх дії за ч. 2 ст. 187 КК України та призначив, з урахуванням змін, внесених у вирок апеляційним судом, справедливе покарання.

Проведення відповідними фахівцями експертизи під час, коли досудове розслідування було зупинено, не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, якщо у відповідності до вимог ст. 280 КПК України слідчий до зупинення розслідування виконав всі слідчі та процесуальні дії, зокрема - з призначення такої експертизи тощо.

Необґрунтованими є і доводи захисників про недостовірність висновку експерта про тяжкість заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, оскільки, як встановив апеляційний суд, експерт ОСОБА_9 використовував крім інших, ще й дані консультацій лікаря-уролога.

Посилання в касаційних скаргах на декілька постанов про відмову в порушенні кримінальної справи безпідставні, оскільки вказані постанови були скасовані прокурором через їх незаконність.

Справа розглянута у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, а постановлена апеляційним судом ухвала є вмотивованою та відповідає іншим вимогам ст. 419 КПК України.

У касаційних скаргах відсутні переконливі доводи, які б були достатніми для спростування вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин колегія суддів визнає, що з касаційних скарг та наданих судових рішень вбачається, що підстав для їх задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.