Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі суддів:

Мороза М. А., Вільгушинського М. Й., Колесниченка В. М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 грудня 2014 року подання суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження № 12013170470006042 щодо ОСОБА_4 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

Колегія суддів Апеляційного суду Одеської області звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із поданням про направлення кримінального провадження № 12013170470006042 за обвинуваченням ОСОБА_4 з Малиновського районного суду м. Одеси до Голосіївського районного суду м. Києва в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Клопотання мотивовано тим, що до Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Однак забезпечити оперативний розгляд кримінального провадження за участю ОСОБА_4 неможливо, оскільки вона утримується під вартою у Київському слідчому ізоляторі та рахується за Голосіївським районним судом м. Києва, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за її обвинуваченням. Від розгляду кримінального провадження дистанційно у режимі відеоконференції між Малиновським районним судом м. Одеси та Київським слідчим ізолятором ОСОБА_4 відмовилась.

Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду подання. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду справи не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши наведені у поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наявних у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних справ даних убачається, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 розглянуто Голосіївським районним судом м. Києва. Вироком цього суду від 19 грудня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 198 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяця 26 днів. На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 визнано такою, що фактично відбула призначене судом покарання. Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінено із взяття під варту на особисте зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Отже, на даний час перешкоди для оперативного судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 у Малиновському районному суді м. Одеси усунуто.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подання суду апеляційної інстанції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 32, 34 КПК України,

Подання суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження № 12013170470006042 щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, з Малиновського районного суду м. Одеси до Голосіївського районного суду м. Києва залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.