Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А., суддів: Вільгушинського М.Й., Колесниченка В.М., Крижановського В.Я., Слинька С.С. розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 грудня 2014 року заяву захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України в порядку глави 33 КПК України (4651-17) ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року щодо ОСОБА_7,

До суду надійшла заява захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року через неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Із заяви, доданих до неї копій судових рішень та інших документів вбачається наступне.

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2013 року ОСОБА_7 засуджено: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2013 року вирок Менського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2013 року щодо ОСОБА_7 змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - настання тяжких наслідків, завданих злочином. Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України та призначено 4 роки позбавлення волі. За п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_7 призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_7 призначено 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

В іншій частині вирок суду залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишені без зміни.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України захисник посилається на те, що касаційний суд застосував щодо ОСОБА_7 ту норму закону, яку не застосував щодо подібних до інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння. Зокрема захисник вважає, що дії ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ст. 116 КК України, а не за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, так як останній під час вчинення злочину знаходився в стані сильного душевного хвилювання.

На обґрунтування наявності підстав для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року захисник надав копії ухвали цього суду від 11 серпня 2011 року, ухвали Верховного Суду України від 17 червня 2011 року та від 7 квітня 2011 року, в яких колегії суддів дійшли висновку про необхідність перекваліфікації дій засуджених з ст. 115 КК України на ст. 116 КК України.

Колегія суддів визнає, що кримінальна справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України на таких підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року (v017p710-11) (справа за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ на стадії допуску справи до провадження Верховного Суду України не повноважний оцінювати обґрунтованість змісту заяви, він перевіряє її відповідність вимогам процесуального закону, зокрема встановлює, чи подана вона належним суб'єктом, чи є відповідні ухвали касаційного суду, і перевіряє наявність аргументації щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права в аналогічних правовідносинах.

Заява захисника подана з дотриманням вимог статей 448, 449 КПК України та в строк, передбачений ст. 447 КПК України. До заяви долучено для порівняння копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 серпня 2011 року і ухвал Верховного Суду України від 17 червня 2011 року та від 07 квітня 2011 року. Заява містить аргументацію щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону в аналогічних правовідносинах.

Зважаючи на зазначене, керуючись статтею 445 КПК України, колегія суддів

Кримінальну справу щодо ОСОБА_7 допустити до провадження Верховного Суду України за заявою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2014 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 445 КПК України.