Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М., за участю прокурора Лисого С.Л. розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2014 року щодо нього та прокурора, який брав участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій, на ту ж ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5.

Вироком Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

- за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції статті від 05.04.2001 року) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки та з конфіскацією Ѕ частини належного йому на праві власності майна.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції статті від 05.04.2001 року), щодо якої судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 2397 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2014 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5, засуджений за те, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, обіймаючи посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області у період з серпня по жовтень 2010 року вимагав та одержав при пособництві ОСОБА_6 від ОСОБА_7 хабар в сумі 5500 доларів США, що за курсом НБУ становило 43500 грн., за призначення останньому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

У касаційних скаргах:

- прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Вважає, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляції прокурора про те, що призначення ОСОБА_5 мінімального покарання, передбаченого санкцією статті, призвело до обрання несправедливого покарання внаслідок м'якості, а також, що судом безпідставно не вирішено питання про позбавлення ОСОБА_5 кваліфікаційного класу судді на підставі ст. 54 КК України, та постановив необгрунтоване рішення.

- засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину та відсутністю в діянні складу злочину. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що докази у справі не підтверджують його винуватості, вирок ґрунтується на неналежних доказах та припущеннях. Зазначає, що порушення закону, допущені судом першої інстанції, залишилися поза увагою апеляційного суду, який безпідставно залишив вирок без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора та вважав, що касаційну скаргу засудженого необхідно залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 в одержанні хабара, поєднаного з вимаганням, за обставин, викладених у вироку, підтверджується доказами, які досліджені в судовому засіданні і яким дана належна оцінка. Суд, проаналізувавши показання ОСОБА_5, який не визнавав свою вину, та інші докази, якими спростовуються доводи засудженого, дійшов обгрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення, належно мотивувавши своє рішення.

Зокрема, винуватість ОСОБА_5 у вимаганні та одержанні хабара підтверджується показаннями засудженої у цій же справі ОСОБА_6, яка повністю визнала свою вину та пояснила про обставини злочину, вчиненого при її пособництві; показаннями потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що ОСОБА_5 як суддя брав участь у розгляді кримінальної справи за його обвинуваченням та через ОСОБА_6 вимагав у нього гроші за призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, та оскільки він не міг знайти гроші, то розгляд справи кілька разів відкладався; показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, заявою ОСОБА_7 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про вимагання суддею Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_5 хабара в сумі 6000 доларів США через посередника ОСОБА_6 за призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; актом огляду та вручення ОСОБА_7 грошових коштів у загальній сумі 500 доларів США для підконтрольної передачі ОСОБА_5 через ОСОБА_6 від 12.10.2010 року та даними протоколу огляду грошових коштів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, знайдені дві купюри номіналом по 100 доларів США мають такі ж серійні номери, як і купюри, які були видані ОСОБА_7 разом з іншими купюрами для передачі ОСОБА_5 через ОСОБА_6; даними протоколу огляду та помітки грошових коштів від 19.10.2010 року, згідно яким надані ОСОБА_7 купюри номіналом по 100 та 50 доларів США у загальній сумі 6000 доларів США помічені спеціальним хімічним способом; даними протоколу огляду від 21.10.2010 року, згідно з яким під час обшуку в магазині "Менс-бутік" за місцем роботи ОСОБА_6 вилучені помічені грошові кошти у сумі 5800 доларів США, які за серійними номерами співпадають з тими, що були надані ОСОБА_7 для документування працівниками СБУ злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6; даними протоколу виїмки у ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 200 доларів США, які ОСОБА_6 передала ОСОБА_12, номери яких співпадають з тими, що видавались ОСОБА_7 і були поміченими працівниками СБУ; показаннями свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які брали участь у якості понятих під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5; свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 - співробітників СБУ, які були присутні під час обшуку квартири ОСОБА_5; висновком судово-хімічної експертизи № 13960/31 від 17.11.2010 року, згідно з яким на грошових купюрах у сумі 5800 доларів США, вилучених 20 жовтня 2010 року під час обшуку в магазині у ОСОБА_6 наявний спеціальний барвник - люмінесцентний порошок, що має спільну родову належність з порошком, яким були помічені надані ОСОБА_7 грошові кошти в управлінні СБУ 19 жовтня 2010 року.

З протоколу судового засідання видно, що судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи. Докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину є належними, допустимими, достатніми і достовірними, вони узгоджуються між собою, тому суд обгрунтовано поклав їх в основу вироку.

Судом першої та апеляційної інстанцій ретельно перевірялися доводи засудженого про його непричетність до вимагання та отримання хабара, вони визнані необгрунтованими, оскільки спростовуються наявними у справі доказами. Мотиви на спростування доводів ОСОБА_5 наведені у вироку та в ухвалі.

Суд повно і всебічно дослідив всі докази по справі і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину. Дії засудженого правильно кваліфіковані ч. 2 ст. 368 КК України у редакції статті від 05.04.2001 року.

Зі змісту вироку убачається, що суд, призначаючи ОСОБА_5 основне та додаткове покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, що впливають на покарання. Взявши до уваги, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, яка хворіє, дружину-інваліда 2-ї групи, збіг тяжких сімейних обставин, а саме смерть обох батьків під час судового розгляду справи, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення засудженому покарання, близького до мінімального, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 368 КК України. Взявши до уваги, що злочин вчинено ОСОБА_5 під час обіймання ним посади судді і він був пов'язаний із його службовою діяльністю, судом правильно позбавлено засудженого права обіймати посаду судді строком на 3 роки. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав вважати покарання несправедливим внаслідок м'якості, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.

Необґрунтованими є посилання прокурора на порушення судом вимог ст. 54 КК України у зв'язку з непризначенням ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення кваліфікаційного класу судді, оскільки з прийняттям Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) кваліфікаційні класи суддів було скасовано.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 377 КПК України 1960 року, проаналізував всі доводи апеляцій щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав вичерпну відповідь на всі доводи апеляцій засудженого, його захисника та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, й обґрунтовано залишив їх без задоволення, мотивувавши своє рішення належним чином.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено порушень органом досудового слідства або судом вимог кримінально-процесуального закону, що ставили б під сумнів обґрунтованість та законність постановлених щодо ОСОБА_5 судових рішень.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій, залишити без задоволення.

Вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.