Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Квасневської Н.Д., суддів:Бех М.О., Кульбаби В.М., при секретарі Шапулі В.В., за участю прокурора Деруна А.І.,

засудженого ОСОБА_5,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120260000093, за обвинуваченням

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого, востаннє 16.04.2009 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, 16.10.2012 року звільненого по відбуттю строку покарання,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

Вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2013 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2013 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. В решеті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 порушує питання про зміну вироку суду апеляційної інстанції в частині призначеного покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Вважає, що апеляційним судом не враховані обставини, що пом'якшують покарання, та можуть бути підставами для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 04 лютого 2013 року приблизно о 19 годині проник в гаражне приміщення приватного домоволодіння АДРЕСА_2, таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 450 гривень.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 не оспорюються в касаційній скарзі.

Перевіряючи доводи засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, колегія суддів визнає їх слушними.

Так, зі змісту вироку суду апеляційної інстанції убачається, що призначаючи ОСОБА_5 покарання, апеляційний суд у повній мірі не врахував дані про його особу, ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи. Зокрема, вирішуючи питання щодо міри покарання, суд залишив поза увагою, що засуджений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, не урахував суд належним чином те, що внаслідок злочину тяжких наслідків не настало, ОСОБА_5 відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду та останній до нього претензій не має. Неврахування судом зазначених обставин при обранні покарання призвело до призначення засудженому покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, але за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.

З урахуванням вищенаведеного, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, на підставі ч. 1 ст. 438 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 у частині призначеного покарання, обравши покарання нижчим від найнижчої межі, передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України.

В той же час підстав для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 433, 434, 436, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2013 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 2 (двох) років позбавлення волі.

У решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.