Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів Матієк Т.В., Шилової Т.С.,

при секретарі Гладкіх Л.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12013230020005138 відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2014 року,

Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 листопада 2013 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий

18 січня 2010 року вироком Суворовського районного суду м. Херсона за ст. 15, ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,-

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2014 року вирок суду змінено. Пом'якшено призначене ОСОБА_1 покарання до 5 місяців арешту.

В решті вирок залишено без зміни.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1, переслідуючи прямий корисливий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, близько 11 год. 22 вересня 2013 року, знаходячись за адресою м. Херсон, вул. Шенгелія, ринок "Острів", повторно, шляхом вільного доступу, з магазину "ПП ОСОБА_3", таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 760 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на те, що апеляційним судом належним чином не враховано, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, у тому числі і за корисливі злочини, злочин вчинив через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, також зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано враховано як обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначив покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про пом'якшення призначеного йому судом першої інстанції покарання, посилаючись на те, що судом належним чином не враховано обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок тяжких сімейних та матеріальних обставин.

Апеляційний суд, розглянувши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги засудженого, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги засудженого і пом'якшив призначене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання до 5 місяців арешту.

Як вбачається з ухвали, апеляційний суд, пом'якшуючи ОСОБА_1 призначене покарання, врахував: конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину; обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу засудженого, та визначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.

Доводи касаційної скарги прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного з підстав призначення засудженому м'якого покарання є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 434, 436, КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 січня 2014 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.