ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,
за участю прокурора Саленка І.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула 25 листопада 2014 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за їх касаційними скаргами на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2013 року.
Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судиму 13.06.2006 за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, звільнену 28 липня 2009 року внаслідок помилування, громадянку України,
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;
за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 6 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодноразово судимого, останній раз - 06.02.2006 за ч. 3 ст. 185 на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 19 травня 2009 року після відбуття покарання, громадянина України,
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна.
Цим же вироком ОСОБА_2 виправдна за ч. 1 ст. 317 КК України.
Згідно вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, незаконно, з метою збуту, за невстановлених обставин придбали, виготовили й зберігали в квартирі АДРЕСА_1 опій ацетильований, частину якого вагою 0,046 г, 0,038 г, 0,048 г та 0,078 г у перерахунку на суху речовину 25.01.2011 та 01.02.2011 продали ОСОБА_3 - тричі за 120 грн та один раз за 140 грн відповідно, а залишок вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу вагою 0,5028 г у перерахунку на суху речовину був виявлений та вилучений працівниками міліції 01.02.2011.
Кім того, ОСОБА_2 незаконно, без мети збуту зберігала у тій же квартирі 13,42 г наркотичного засобу канабісу, який 01.02.2011 був виявлений та вилучений працівниками міліції.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового й судового слідства, порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні оперативної закупки та обшуку, просять скасувати вказані судові рішення. При цьому ОСОБА_2 порушує питання про направлення справи на нове розслідування, а ОСОБА_1 - на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення оскаржених рішень без зміни та пояснення засудженого ОСОБА_1 який, підтримавши свою касаційну скаргу заявив, що звільнена від відбування покарання через хворобу ОСОБА_2 померла у лікарні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Звільнення від відбування покарання через хворобу засудженої ОСОБА_2 стверджується даними відповідних офіційних документів.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а неповнота досудового й судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовуються касаційні скарги засуджених, самі по собі, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку.
Твердження засуджених про недоведеність їх вини у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Ці висновки відповідають показанням ОСОБА_1 про обставини за яких він на прохання ОСОБА_2 25.01.2011 та 01.02.2011 продавав наркотики її знайомим та про виявлення в їх квартирі працівниками міліції у присутності понятих опію ацетильованого, канабісу й 360 грн у гаманці останньої; показанням свідка ОСОБА_3 про обставини за яких він домовлявся з ОСОБА_2 й ОСОБА_1 про придбання апетильованого опію; показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обставини проведення оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, обшуку їх квартири та виявлення опію ацетильованого й канабісу; даним актів від 25.01.2011 та 01.02.2011 огляду покупця ОСОБА_3 та грошей для проведення оперативної закупки у ОСОБА_1 й ОСОБА_2; даним протоколів від 25.01.2011 і 01.02.2011 оперативних закупок; висновку експерта про кількість вилученого під час огляду місця події особливо небезпечного наркотичного засобу; висновку фізико-хімічної експертизи.
Суд першої інстанції ретельно розглянув усі докази зібрані у справі, перевірив обставини проведення оперативних закупок й обшуку, допитав очевидців та учасників цих слідчих дій, вивчив відповідні протоколи тощо та дійшов обґрунтованого висновку про те, що істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при збиранні доказів не було допущено.
Доводи ОСОБА_2 про порушення її права на захист є безпідставними, оскільки у відповідності до вимог ст. 45 КПК України 1960 року, участь захисника в даній кримінальній справі не є обов'язковою, а засудженій були роз'яснені усі процесуальні права, зокрема - й право мати захисника.
Доводи ОСОБА_2 про те, що на досудовому слідстві її не ознайомили з матеріалами кримінальної справи спростовуються даними відповідного протоколу про надання такої можливості.
Участь ОСОБА_2 в апеляційному розгляді справи, згідно положень ч. 2 ст. 358 КПК України 1960 року, не був обов'язковим, оскільки в апеляції не порушувалось питання про погіршення її становища, а клопотання про її виклик в суд в матеріалах справи відсутнє.
Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, а його вмотивована ухвала з докладним зазначенням підстав з яких апеляції засуджених визнані необґрунтованими, відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень вимог КПК України (4651-17) , які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.
Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 26 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційні скарги останніх - без задоволення.
Судді:
Г. Животов
Є. Пузиревський
А. Крещенко