Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2 (відеоконференція),

розглянула 25 листопада 2014 року у м. Києві кримінальну справу щодо

ОСОБА_2 за касаційними скаргами останнього, захисника ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 грудня 2013 року.

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначе-ною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз - 24.04.2009 за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 02.12.2011 умовно-достроково на 8 місяців 13 днів,

- за ч. 1 ст. 115 КК України на 13 років 6 місяців позбавлення волі;

- на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 14 років позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_2 10.07.2012 о 4:30, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4 біля сміттєзвалища в селищі Бабанка Уманського району Черкаської області, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово через образливі висловлювання останньої після здійсненого за обопільною згодою статевого акту, спочатку побив її, а після того, як вона почала пручатись та кричати - схопив за волосся та відтягнув у глиб звалища, поклав на землю обличчям до низу, накинув на шию підібрану на місці злочину мотузу та натягнув її, одночасно притискаючи потерпілу ногою до землі, внаслідок чого задушив її, умисно вбивши.

У касаційних скаргах:

- прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, неврахування в якості обтяжуючої відповідальність обставини рецидиву злочину, порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, просить скасувати вказані судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд;

- захисник ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_2, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність й неповноту досудового та судового слідства, просять скасувати судові рішення із закриттям справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність у діянні складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав скаргу прокурора та просив залишити оскаржені рішення без зміни, захисника ОСОБА_1 і засудженого ОСОБА_2, які підтримали скарги останнього та захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та однобічність й неповнота досудового і судового слідства, чим обґрунтовуються касаційні скарги засудженого та захисника в даній справі, самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України 1960 року, в апеляційному порядку.

Твердження в касаційній скарзі захисника та засудженого про недоведеність винуватості останнього у вчиненні злочину за який його засуджено безпідставні, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають:

- показанням свідка ОСОБА_5 про обставини за яких вона в ніч на 10.07.2012 вживала спиртні напої із засудженим та потерпілою, після чого заснула, а коли прокинулась - ОСОБА_4 вже не було;

- показанням свідка ОСОБА_6 про обставини за яких було знайдено тіло ОСОБА_4 після того, як його місцезнаходження було показано ОСОБА_2;

- даним явки з повинною від 20.07.2012 про зізнання ОСОБА_2 у вбивстві ОСОБА_4;

- даним протоколу огляду місця події від 20.07.2012 про виявлення на сміттєзвалищі трупу ОСОБА_4;

- даним протоколу від 21.07.2012 огляду трупа ОСОБА_4 із синтетичною мотузкою на шиї та слідами удушення;

- даним протоколу вилучення у ОСОБА_2 стартового пакету мобільного оператора, який він вийняв з мобільного телефону потерпілої;

- даним протоколу від 21.07.2012 відтворення обставноки і обставин події за участю ОСОБА_2, під час якого він показав на місці злочину як вчинив вбивство потерпілої;

- даним протоколу від 21.07.2012 допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного за участю захисника ОСОБА_7, під час якого підозрюваний розказав про обставини вчиненого ним вбивства;

- таким же даним протоколу від 24.07.2012 допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого;

- висновкам судово-медичних експертиз № 340/424 від 10.09.2012 та № 340/463 від 17.10.2012 про те, що смерть ОСОБА_4 могла настати в результаті механічної асфікції від здавлення органів шиї мотузкою та можливо за обставин зазначених ОСОБА_2 у його показаннях і при проведенні з ним відтворенняя обстановки й обставин події.

За таких обставин, висновки місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовано визнані апеляційним судом такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Твердження засудженого про застосування до нього недозволених методів слідства є безпідставними, оскільки вони належним чином перевірялись та не знайшли свого підтвердження, а за результатами перевірки ухвалено постанову слідчого прокуратури м. Умань від 04.10.2010, якою відповідне кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні працівників Уманського РВ УМВС України в Черкаській області складу кримінального правопорушення.

Це рішення не оскаржене у встановленому порядку та набрало законної сили.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, необґрунтовані.

Так, покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи та даних про його особу, а в касаційній скарзі прокурора відсутні дані про явну несправедливість такого покарання.

Апеляційний суд розглянув справу у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, а постановлена ним ухвала є вмотивованою та відповідає іншим вимогам, передбаченим ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Враховуючи зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 3 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 10 грудня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційні скарги останнього, захисника ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - без задоволення.