Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженої ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 17 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 17 липня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше неодноразово судиму, останній раз 15.01.2009 року Галицьким районним судом м. Львова за ст.ст. 185 ч. 2, 70, 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2010 року замінено невідбуту частину покарання на 1 рік 8 місяців 9 днів виправних робіт з відрахуванням 20% із заробітку на користь держави,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України приєднано частково невідбуте покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 15.01.2009 року та постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.10.2010 року і остаточно призначено 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року вирок районного суду щодо засудженої залишено без зміни.

Ухвалено початок відбуття покарання засудженій рахувати з дня її фактичного затримання, 21 березня 2011 року відповідно до протоколу адміністративного затримання.

За вироком суду ОСОБА_2 вчинила чотири епізоди незаконного збуту наркотичного засобу за наступних обставин.

15 березня 2011 року о 18 год. 35 хвл. на зупинці громадського транспорту на перехресті вулиць Шота Руставелі - Зеленої у м. Львові незаконно збула за 150 грн. ОСОБА_4 пакет із наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 10,90 г.

Повторно, на тому самому місці о 19 год. 40 хв. незаконно збула за 150 грн. ОСОБА_5 пакет із наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 12 г.

21 березня 2011 року, о 17 год. 40 хв. на зупинці громадського транспорту, що на перехресті вулиць Сяйво - Широкої в м. Львові, повторно незаконно збула за 150 грн. ОСОБА_5 пакет із наркозасобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 9,79 г.

Повторно, 21 березня 2011 року на тому самому місці о 19 год. 10 хв. незаконно збула за 150 грн. ОСОБА_4 пакет із наркотичним засобом - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 8,18 г.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку та ухвали суду, направлення справи на нове розслідування. Стверджує, вирок суду обґрунтовано недопустимими доказами та ґрунтується на припущеннях, вина засудженої недоведена. Суди не дали належної оцінки проведенню незаконних слідчих дій, внаслідок чого здобуто недопустимі докази. Не спростовано показання засудженої, не дано оцінки тим доказам, які підтверджують, що ОСОБА_2 взагалі не перебувала в районі вулиць Шота Руставелі - Зеленої у м. Львові 15 березня 2011 року в день вчинення злочину. Не усунуто суперечностей між показаннями свідків та письмовими доказами у справі. Дії працівників міліції носили провокаційний характер, тому сумнівні докази, які здобуті шляхом підбурювання до вчинення злочину є порушенням Європейської конвенції з прав людини.

Заслухавши доповідача, захисника та засуджену, котрі підтримали доводи скарги та просили її задовольнити, прокурора, котрий підтримав скаргу частково, і вважав, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні скарги без задоволення, підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.

Із матеріалів справи вбачається, що на вирок суду було подано апеляційні скарги захисника та засудженої в якій ставилося питання про недоведеність вини засудженої у збуті наркотичних засобів. Зокрема, під сумнів ставилася законність проведення дій, які не відповідали вимогам інструкції та порядку проведення оперативної закупівлі, внаслідок чого зібрані по справі докази по всіх чотирьох епізодах злочину є недопустимими.

Засуджена посилалася в апеляції і на те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на припущеннях. Судом не дано належну та об'єктивну оцінку показанням свідків, які були понятими і вперше бачили її на очних ставках, показанням свідка ОСОБА_6, котра підтвердила факт обміну грошей у магазині, що спростовує відомості протоколу огляду та вручення закупнику ОСОБА_4 300 грн. для оперативної закупки. Судом не усунуто суперечність між показаннями свідків та іншими доказами у справі.

Вважаючи доводи апеляційних скарг в цій частини необґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду послалась на те, що судом першої інстанції проаналізовано всі докази по справі у їх сукупності, а дії ОСОБА_2 кваліфіковано вірно. Істотних порушень кримінально-процесуального закону апеляційним судом не встановлено.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишились наведені доводи апеляційних скарг яким не дано належної юридичної оцінки.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом ретельно проведено судове слідство у справі, витребувано відповідні докази, допитано свідків, разом із тим у прийнятому рішенні суду відсутній аналіз того, які доводи скарг спростовується або підтверджується проведеним слідством.

Натомість мотивувальна частина ухвали лише формально містить перелік доказів та показань свідків, наведених в обвинувальному висновку.

Це підтверджує обґрунтованість доводів касаційної скарги захисника.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції доводи апеляційних скарг про недопустимість здобутих доказів у справі та недоведеність вчинення збуту ОСОБА_2 належним чином не перевірив та відповідей на них не надав, тому ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Наведене є істотним порушенням вимог кримінального-процесуального закону та підставою для скасування ухвали відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року.

Оскільки питання, які ставилися в апеляційних скаргах та касаційній скарзі захисника є аналогічними, колегія суддів вважає, що справа підлягає направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді, який необхідно провести відповідно до вимог ст. 400 КПК України 1960 року, слід розглянути апеляційні скарги засудженої та захисника згідно вимог закону, перевірити інші доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_1, в тому числі доводи про порушення вимог Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо можливої провокації злочину, постановити законне та мотивоване рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.