Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Слинька С.С., Колесниченка В.М.,

при секретарі Петрику В.В.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014240180000024, за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2014 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

який визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

захисника ОСОБА_2,

у касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області зазначає вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та неправильним застосуванням статей 69, 75 КК України. На обґрунтування своїх вимог стверджує, що суд не указав на обставини, які б істотно знижували тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину та свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а при призначенні останньому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України судом не враховано тяжкості вчиненого злочину, його суспільної небезпечності, обсягу наркотичної речовини, вилученої при проведенні обшуку за місцем проживання засудженого.

На касаційну скаргу прокурора подано заперечення захисником ОСОБА_2

Вироком Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із конфіскацією майна, крім житла. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2014 року вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінено та постановлено вважати його засудженим за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з установленням іспитового строку тривалістю 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково та просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з призначенням нового провадження в суді апеляційної інстанції, захисника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Місцевим судом ухвалено визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину за таких обставин.

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 на полі поблизу с. Масівці Хмельницького району зірвав дикоростучі рослини коноплі, які на автомобілі марки ВАЗ "2113", перевіз до місця свого проживання, де висушив, подрібнив і виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який зберігав за місцем свого проживання з метою збуту.

14 січня 2014 року в період із 17 год 08 хв до 17 год 13 хв ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_1, незаконно збув за 120 грн ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 2,06 г.

23 січня 2014 року під час проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, працівниками правоохоронного органу було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 224,78 г., який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем проживання з метою збуту.

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Прокурором не оскаржується правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України.

Посилання прокурора на неправильне застосування місцевим судом вимог ст. 69 КК України безпідставні.

Зокрема, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, врахував те, що останній раніше не судимий, одружений, виявляє психічні та поведінкові розлади особистості в наслідок поєднаного вживання алкоголю та канабіоїдів, синдром залежності. Судом правильно було визнано пом'якшуючими покарання обставинами та такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: щире каяття ОСОБА_1 у вчиненому злочині та активне сприяння його розкриттю, позитивну характеристику по місцю проживання, а також утримання трьох неповнолітніх дітей. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Разом із тим, твердження прокурора про неправильне застосування судом вимог ст. 75 КК України є обґрунтованими.

Так, у мотивувальній частині вироку рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням взагалі не мотивовано і не указано, які дані про особу засудженого дають підстави для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

При цьому, застосовуючи ст. 75 КК України, судом не враховано тяжкості вчиненого злочину, його суспільної небезпечності та обсягу наркотичної речовини, вилученої при проведенні обшуку за місцем проживання засудженого, яку останній зберігав з метою збуту.

Тобто суд неправильно застосував вимоги ст. 75 КК України та призначив покарання, яке не може бути визнано необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення нових злочинів через його м'якість.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу формально, не спростував належним чином доводів прокурора, який брав участь у провадженні справи судом першої інстанції, щодо неправильного застосування вимог ст. 75 КК України та м'якості призначеного засудженому покарання, та не навів в ухвалі обґрунтованих підстав, через які, зокрема, апеляцію сторони обвинувачення визнано необґрунтованою і не звернув увагу на неправильне застосування місцевим судом кримінального закону.

За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить повно й всебічно з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, дослідити обставини справи, наявні докази, дати їм належну оцінку і постановити законне та обґрунтоване судове рішення. Якщо при новому апеляційному розгляді не буде встановлено пом'якшуючих покарання обставин, які б істотно знижували тяжкість вчиненого злочину, та свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.