Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:головуючого Орлянської В.І., суддів: Літвінова Є.В., Тельнікової І.Г., за участю прокурора Деруна А.І., засудженого захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянула у відкритому судовому засіданні 09 жовтня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року щодо нього, та потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року, Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого що немає судимостей, за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців та покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволено повністю. Стягнуто на його користь з ОСОБА_4 - 71 937 грн. майнової та 10 000 грн. моральної шкоди. Вироком суду вирішено долю речових доказів та судових витрат по справі. За вироком суду, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 28 лютого 2011 року у невстановлений досудовим слідством час в ресторані "Шато" по вул. Хрещатик, 24 у м. Києві, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, під час розмови повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію про наявність в нього можливості, як особи яка займається продажем автомобілів, перегнати із - за кордону, придбати та оформити у передбаченому законом порядку на території України за суму в межах 10 000 доларів США автомобіль "Мерседес Е210" без наявності такої можливості. Після цього, 01 березня 2011 року приблизно о 13 годині, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив неправдиву інформацію, що знайшов для нього автомобіль вищезазначеної марки і, що для організації виїзду за кордон йому необxідні гроші в сумі 2 500 доларів США. Того ж дня ОСОБА_6, будучи введеним в оману ОСОБА_4 щодо призначення коштів та впевненим у передачі грошових коштів в рахунок вартості автомобіля, неподалік будинку № 7/2 по вул. Баумана в м. Києві передав ОСОБА_4 2500 доларів США, що за курсом НБУ на вказану дату становило 15 885 грн. Продовжуючи свої злочинні наміри, 05 березня 2011 року приблизно о 16 годині, ОСОБА_4, неподалік будинку № 7/2 по вул. Баумана в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, повідомив ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про знаходження автомобіля "Мерседес Е210" біля кордону України і необхідності сплати грошей в рахунок його вартості в сумі 3 500 доларів США. Після цього ОСОБА_6, введений в оману ОСОБА_4, у тому ж місці, передав останньому 3 500 доларів США, що за курсом НБУ станом на 05.03.2011 року становило 27 790 грн. 10 березня 2011 року приблизно о 21 годині ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, при зустрічі повідомив ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про проходження розмитнення зазначеного автомобіля і необхідності для цього грошових коштів 2 000 доларів США, що було передано йому там же потерпілим і становить, згідно курсу НБУ, на вказану дату 15 875 грн. Після цього, наступного дня, приблизно о 20 годині ОСОБА_4 при зустрічі з ОСОБА_6 по вул. Пирогова, 26 в м. Києві, продовжуючи вчинення злочину із корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, повідомив останньому про знаходження вказаного автомобіля в м. Києві та необхідність передати для його реєстрації у МРЕВ УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 2000 доларів США і ОСОБА_6, введений в оману, передав ОСОБА_4 вказану суму, що за курсом НБУ станом на 11.03.2011 року становить 15 870 грн. Однак, ОСОБА_4 взяті на себе обов'язки не виконав і таким чином умисно заволодів шляхом обману чужим майном - грошима на загальну суму 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ, еквівалентно 79 351 грн., якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши значну шкоду потерпілому. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року вирок районного суду залишений без змін. До початку розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 потерпілий надіслав до суду касаційної інстанції нотаріально засвідчену заяву у якій зазначає про відклик поданої ним касаційної скарги, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 відшкодував йому повністю матеріальну та моральну шкоду спричинену злочином, передбаченим ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім того, до початку розгляду кримінальної справи по суті засуджений ОСОБА_4 також відкликав подану ним касаційну скаргу на судові рішення щодо нього, про що також суду надав заяву підписану ним та його захисником ОСОБА_5.

Іншими учасниками судового розгляду вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року щодо засудженого ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржувалися.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував проти закриття касаційного провадження у справі, засудженого та його захисника на підтримку заяв про відклик касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 396 КПК України у разі відкликання касаційної скарги касаційний суд постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового процесу судове рішення не було оскаржене в касаційному порядку.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року щодо нього, та потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 травня 2014 року, закрити.