5-2940км14 Про порушення ПДР, що призвело до зіткнення автомобіля з велосипедистом, в результаті останній отримав тілесні ушкодження від яких помер у лікарні - 07.10.2014 Прийняття

головуючого Крещенка А.М.,суддів: при секретаріпрокурораМіщенка С.М., Солодкова А.А., Зінорук В.В.,Саленка І.В.,розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2014 року кримінальне провадження щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну вироку апеляційного суду та застосування до нього положень ст. 75 КК України.

Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24 січня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11.07.2013 року, близько 11 години 30 хвилин, рухаючись по вул. Чернишевського м. Старобільська, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21112, наближаючись до нерегульованого Т-подібного перехрестя проявив неуважність та не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об"ізду, рухаючись більше 50 км\годину, і своєчасно не виявив на проїжджій частині дороги перешкоду в результаті чого, скоїв зіткнення з велосипедистом ОСОБА_7

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.

Вироком Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2014 року зазначений вирок місцевого суду частково скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Вироком постановлено стягнути з засудженого на користь Луганської обласної клінічної лікарні 20583 грн.36 коп., а на користь ОСОБА_8 8334 грн. та ОСОБА_9 і ОСОБА_10 по 8333 грн. кожному.

Стягнуто з ЧАО "Страхова компанія "Провідна" на користь ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 4500 грн. кожному.

Виправлено технічну описку.

У решті вирок суду залишено без зміни.

Засуджений, обгрунтовуючи прохання про зміну вироку апеляційного суду, вказує на невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості.

Крім того, у клопотанні засуджений просить застосувати до нього Закон України " Про амністію у 2014 році " (1185-18) .

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки апеляційного суду щодо призначеного ОСОБА_6 покарання.

При призначені ОСОБА_6 покарання апеляційний суд, на підставі вимог ст.ст. 50, 65- 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є тяжким, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання, та конкретні обставини скоєння кримінального правопорушення.

Врахувавши, зазначені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставне рішення суду першої інстанції про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та, навівши у вироку переконливі мотиви, правильно скасував рішення суду першої інстанції та постановив свій вирок, яким призначив покарання до реального відбуття.

Зазначені у касаційній скарзі обставини, які пом'якшують покарання, були враховані судом апеляційної інстанції, призначене засудженому покарання наближене до мінімальної межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 286 КК України.

Отже, покарання ОСОБА_6 апеляційним судом призначено у відповідності до загальних засад призначення покарання, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та зміни вироку апеляційного суду з підстав, зазначених у касаційній скарзі.

Питання застосування Закону України "Про амністію у 2014 року" (1185-18) підлягає вирішенню судом першої інстанції в порядку, зазначеному у цьому Законі, після ретельної перевірки матеріалів особової справи засудженого, а тому суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішити заявлене клопотання.

Істотних порушень кримінального процесуального чи неправильного застосування кримінального законів, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок щодо ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.

Керуючись викладеним та ст.ст. 434, 436, 438 КПК України, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Луганської області від 20 березня 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.