5-2942км14 Про незаконне придбання з метою збуту, зберігання та збут психотропної речовини - 07.10.2014 Прийняття

головуючого Крещенка А.М.,суддів:при секретаріПузиревського Є.Б., Солодкова А.А.,Зінорук В.В.,за участю прокурора захисниказасудженого М Саленка І.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7,розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 7 жовтня 2014 року кримінальне провадження щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

встановила:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно з метою збуту придбав рідину, масою 1,094 г, що містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін та прекурсор - фенілпропаноламін, яку незаконно з метою подальшого збуту, зберігаючи при собі, переніс до місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_1, де і зберігав її.

07.05.2013 року, у денний час, ОСОБА_7, знаходячись за місцем свого мешкання незаконно збув ОСОБА_8 рідину світло-жовтого кольору, яка згідно висновку експерта містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та фенілпропаноламін, який віднесений до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса амфетаміну (основи) у рідині становить 0,034 г., а маса фенілпропаноламіну у рідині становить 0,009 г.

21.05.2013 року, у вечірній час, ОСОБА_7, знаходячись поблизу буд. 42 по вул. Любецька м. Чернігова, незаконно збув ОСОБА_8 рідину світло-жовтого кольору, яка згідно висновку експерта містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та фенілпропаноламін, який віднесений до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю. Маса амфетаміну (основи) у рідині становить 0,141 г., а маса фенілпропаноламіну у рідині становить 0,053 г.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2014 року цей вирок змінено.

Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Прокурор, обґрунтовуючи прохання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції, посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, пояснення засудженого та його захисника на заперечення доводів касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 433 КПК України доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій засудженого не перевіряються судом касаційної інстанції, оскільки вони не оспорюються прокурором у касаційній скарзі.

Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування до засудженого положень статей 69, 75 КК України та призначення йому покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, то вони, на думку колегії суддів, є непереконливими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вимоги закону суд апеляційної інстанції, належним чином вмотивувавши своє рішення, обґрунтовано дійшов висновку про порушення судом першої інстанції вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання засудженому та правильно, у відповідності до ст.66 цього Кодексу, визнавши пом'якшуючими покарання такі обставини як: визнання вини, щире каяття у вчинених злочинах, незадовільний стан здоров'я засудженого, позитивну характеристику, застосував до засудженого положення ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч.2 ст. 307 КК України.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, з врахуванням тих обставин, що ОСОБА_7 раніше не судимий, працевлаштований та за відсутності обставин, які б обтяжували покарання, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах здійснення за ним контролю з боку кримінально-виконавчої інспекції, та правильно звільнив його від відбування покарання з випробуванням. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З таким рішенням апеляційного суду погоджується і колегія суддів, окільки призначене ОСОБА_7 покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, відповідно до статей 50, 65- 67 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, чи неправильного застосування кримінального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судового рішення по справі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 10 січня 2014 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.