Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В., суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 вересня 2014 року матеріали провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на окрему ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року у кримінальній справі щодо ОСОБА_6,

Вироком Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Апеляційний суд вирок місцевого суду скасував, а справу направив на новий судовий розгляд.

Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що при розгляді справи допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства, що перешкодило повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Також Апеляційним судом Донецької області при розгляді справи в апеляційному порядку винесено ухвалу від 28 жовтня 2013 року на адресу голови Ради адвокатів Донецької області ОСОБА_7 для вжиття відповідних заходів реагування до адвоката ОСОБА_5

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування окремої ухвали щодо нього. Вважає, що не порушував Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) і його позиція у справі не суперечила позиції клієнта.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_5 і вважав, що вона задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають на таких підставах.

Згідно зі ст. 23-2 КПК України 1960 року суд за наявності на те підстав виносить окрему ухвалу, якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені факти порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути винесено в разі виявлення судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчої ланки судом.

Відповідно до роз'яснень п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 3 "Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах" (v0003700-08) , та згідно зі ст. 380 КПК України 1960 року суд апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених у ст. 23-2 цього Кодексу, також може винести окрему ухвалу. Крім того, він може цією ухвалою звернути увагу відповідних службових (посадових) осіб на факти порушення закону при розслідуванні та розгляді справи судом першої інстанції. Окрему ухвалу може бути винесено за наявності порушень прав обвинуваченого, підсудного, потерпілого та решти учасників процесу, а також інших порушень закону, допущених під час проведення дізнання, досудового слідства або розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 48 КПК України 1960 року захисник повинен дотримуватися встановленого порядку під час судового розгляду справи.

Крім того, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" забороняє адвокату займати у справі позицію, що суперечить волі клієнта, крім випадків, коли адвокат упевнений у самообмові клієнта.

Як зазначено в оскаржуваній окремій ухвалі, підставою для її ухвалення стало неналежне виконання своїх професійних обов'язків адвокатом ОСОБА_5, який всупереч вимог п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у судових дебатах пояснив, що ОСОБА_6 себе винним не визнає, однак не зважаючи на це адвокат просив суд призначити ОСОБА_6 більш м'яке покарання, ніж просив прокурор у судових дебатах, чим фактично погодився з його винуватістю.

Зазначена позиція адвоката ОСОБА_5 у судовому засіданні суду першої інстанції є порушенням права ОСОБА_6 на захист.

При цьому зазначені в окремій ухвалі дані відповідають тим порушенням, які викладені в ухвалі апеляційного суду про скасування обвинувального вироку Селидівського міського суду Донецької області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_6 й направлення справи на новий судовий розгляд і які обґрунтовано визнані апеляційним судом як підстави для скасування цього вироку.

Так, перевіривши протокол судового засідання та аудіозапис судового процесу, врахувавши доводи адвоката в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції мав підстави для винесення щодо адвоката ОСОБА_5 окремої ухвали, оскільки зазначені в ній порушення вказують на порушення права на захист ОСОБА_6

Доводи адвоката про те, що суд безпідставно вказав в окремій ухвалі прізвище голови Ради адвокатів Донецької області, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Окрема ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 23-2, 380 КПК України 1960 року, є обґрунтованою та мотивованою, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Окрему ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 жовтня 2013 року щодо адвоката ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.