Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С., суддів Мороза М.А., Дембовського С.Г., за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 25 вересня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Івано-Франковська, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України до 17 000 грн. штрафу, за ч. 3 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 2 роки позбавлення волі; виправдано за ст. 386 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2014 року вирок змінено, звільнено ОСОБА_5 від призначеного судом покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 4 листопада 2008 року о 2 год. 30 хв. на території автозаправної станції "ОККО" у м. Броди умисно, незаконно, без відома і дозволу власника заволодів автомобілем Деу Ланос, який належав ОСОБА_8

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок та діючи з особливою зухвалістю, почав їздити даним автомобілем по території автозаправки, здійснюючи небезпечні маневри, різко розвертаючись та розганяючись, створюючи своїми діями небезпеку присутнім на території заправки громадянам, а при припиненні його хуліганських дій громадянином ОСОБА_9 умисно завдав йому декілька ударів рукою в голову та інші частини тіла. Надалі, коли ОСОБА_9 підійшов до кафе "Експрес", де неподалік знаходився його автомобіль, ОСОБА_5, продовжуючи хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, наздогнав його і завдав ще один удар рукою в обличчя, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що справу сфальсифіковано, вирок ґрунтується на припущеннях і вибіркових доказах, його винуватість матеріалами справи не підтверджена. Указує, що невірно вирішено питання про речовий доказ автомобіль Деу Ланос. Зазначає про незаконний розподіл справи між суддями та тяганину судового розгляду. Просить скасувати судові рішення та закрити справу, а у частині вирішення питання про речовий доказ автомобіль Деу Ланос - направити справу на новий судовий розгляд для з'ясування його власника.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що доказів винуватості ОСОБА_5 немає, його обмовили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Зазначає, що порушено Положення про автоматизовану систему документообігу, суддя Бородійчук О.І. розглядала справу за власним бажанням, при цьому вона двічі брала участь у цьому розгляді, що на його думку є порушенням вимог ст. 55 КПК України. Посилається на тяганину судового розгляду. Просить скасувати судові рішення та закрити справу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У касаційних скаргах порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинів ґрунтується на сукупності зібраних у справі і ретельно досліджених судом доказах,яким дана належна оцінка.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, не виявлено.

Твердження у скаргах про те, що при призначенні справи до розгляду порушено Положення про автоматизовану систему документообігу, а також про неправильне вирішення питання щодо речових доказів перевірялись судом та не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до вимог ст. 55 КПК України суддя, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи в касаційному порядку, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.

Оскільки суддею Бородійчук О.І. 3 серпня 2010 року винесено постанову про направлення справи на додаткове розслідування, і цю постанову не було скасовано апеляційним судом, порушення кримінально-процесуального закону щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженим та його захисниками в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, у тому числі щодо допущених слідством та судом істотних порушень кримінально-процесуального закону, належним чином перевірено й спростовано.

Підстав для скасування чи зміни судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 - без задоволення.