Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С., суддів Мороза М.А., Чуйко О.Г., за участю: прокурора Кравченко Є.С., засудженого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянула в судовому засіданні 25 вересня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2014 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого,

останній раз 26.09.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2014 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він наприкінці грудня 2008 року у парку культури та відпочинку у м. Фастів незаконно придбав у невстановленої слідством особи за 700 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований у кількості 20 мл, який переніс до квартири за місцем свого проживання і зберігав для власного вживання та з метою збуту.

30 грудня 2008 року, 11 січня 2009 року о 10 год. та 11 січня 2009 року о 22 год. ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою відповідно 0,0445 г, 0,0795 г і 0,0318 г в перерахунку на суху речовину, отримавши за це кожного разу гроші у сумі 120 грн.

Під час огляду квартири ОСОБА_5 11 липня 2009 року о 22 год. працівниками міліції виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований вагою 0,1060 г в перерахунку на суху речовину, який він зберігав з метою збуту.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону. Стверджує, що справу сфальсифіковано, при затриманні ОСОБА_5 та обшуку його будинку порушено кримінально-процесуальний закон. Зазначає, що висновки про вчинення ОСОБА_5 злочину суд зробив на підставі його показань в якості підозрюваного та обвинуваченого, від яких він в подальшому відмовився, інших належних доказів винуватості матеріали справи не містять. Указує, що засуджений завчасно прибув до апеляційного суду, однак засідання відбулося без його участі. Просить скасувати судові рішення та закрити справу за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та захисників на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даної справи апеляційним судом залишились не виконаними.

В апеляції захисника ОСОБА_7 ставилось питання про скасування вироку у зв'язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону під час його затримання та протягом досудового слідства. Зокрема, захисник посилався на те, що визнавальні показання під час допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 давав під психологічним та фізичним тиском працівників міліції. На думку захисника, інші допустимі докази у матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи з'ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій суті всіх зазначених апелянтами доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив, відповіді на всі питання не дав і свого рішення про залишення без зміни рішення суду першої інстанції належним чином не мотивував.

Також є слушними доводи у касаційній скарзі захисника ОСОБА_7 про те, що при розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у суді апеляційної інстанції порушено його право на захист.

Так, з матеріалів справи видно, що учасники судового розгляду були належним чином повідомленими про дату розгляду справи в Апеляційному суді Київської області 11 березня 2014 року о 08 год. 45 хв.

З долученого до скарги листа в.о. командира спеціальної роти судової міліції "Грифон" ГУ УВС України в Київській області убачається, що засуджений ОСОБА_5 прибув до вищевказаного суду о 08 год. 42 хв., про що є запис у Журналі реєстрації осіб, які прибули в приміщення апеляційного суду. Отже, засуджений вчасно прибув до апеляційного суду, однак у зал судових засідань його не покликали та засідання відбулося без його участі.

На думку колегії суддів, зазначене свідчить про порушення права на захист і тягне безумовне скасування судового рішення.

Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі захисника та прийняти рішення у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 березня 2014 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд