5-3035км14 Про умисне, без передбаченого законом дозволу, зберігання за місцем свого проживання в сейфі бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - 25.09.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в межах кримінального провадження за № 12013230220000950 касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Новотроїцього районного суду Херсонської області від 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого 2014 року щодо ОСОБА_3,

Вироком Новотроїцього районного суду Херсонської області від 27 листопада 2013 року, залишеним без зміни апеляційним судом,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язок передбачений п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 293,40 грн.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він у 1980 році в смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області при невстановлених слідством обставинах, незаконно придбав сто одинадцять патронів, які згідно висновку балістичної експертизи Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області № 2852 від 04.09.2013 року, являються бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, які умисно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання в сейфі для зберігання мисливської гладкоствольної зброї, що знаходиться в господарському приміщенні домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 до моменту виявлення та вилучення їх працівниками міліції 03.09.2013 року під час огляду в ході проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_3, а провадження у справі закрити на підставі ст. 284 КПК України. Вказує, що суд в порушення вимог ст. 86 КПК України поклав в основу вироку недопустимі докази, а саме, проведення без дозволу слідчого судді огляду домоволодіння ОСОБА_3, показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є працівниками міліції та які в суді давали свої показання зі слів ОСОБА_3, та показання самого ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом при винесенні рішення вимог ст. 419 КПК України. Також, захисник вважає, що у суду були підстави для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 263 КК України, оскільки на його думку ОСОБА_3 добровільно видав органам влади виявлені у нього патрони.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Вергізової Л.А., яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені правильно проте суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, оскільки як вбачається в діях ОСОБА_3 формально міститься ознаки складу кримінального правопорушення, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином діяння або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільстві або державі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження патрони, які зберігав ОСОБА_3 були виявлені працівниками міліції в ході проведення перевірки умов зберігання мисливської зброї, яка знаходилась у сейфі, на огляд якого ОСОБА_3 дав свою добровільну згоду знаючи про те, що там знаходиться не тільки мисливська рушниця, а і патрони, які він зберігав з 2000 року. Крім того, зброї для відстрілу патронів калібру 5,6 мм у нього у володінні не має і ніколи не було. Зазначені патрони ОСОБА_3 не використовував і не збирався використовувати.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок всіх конкретних обставин та особи ОСОБА_3, який раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, позитивно характеризується, має захворювання та з урахуванням його віку, діяння вчинене ним не відповідає суспільній небезпечності, є малозначним, бо не було суб'єктивно спрямоване на реальну можливість заподіяння шкоди об'єктам суспільних відносин і вчинені ОСОБА_3 дії лише формально містять в собі ознаки діяння передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, але не є злочином.

За наведених обставин, з урахуванням вимог ст. 440 КПК України, касаційний суд встановивши передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу обставини, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

Апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК України при перегляді кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, не перевірив усі викладенні в ній доводи в їх сукупності та не дав на них вичерпної відповіді тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Новотроїцього районного суду Херсонської області від 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого 2014 року щодо засудженого ОСОБА_3 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі ст. 11 КК України та п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.