Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В., суддів Романець Л.А., Шилової Т.С., секретаря судового засідання Петрика В.В.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013020010000019, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122, частинами 1, 2 ст. 125 КК, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2013 року,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

захисника ОСОБА_6,

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2013 року ОСОБА_5 засуджено:

- за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців;

- за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді 200 годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як установлено судом, ОСОБА_5 у період часу з 27 грудня 2012 року до 01 січня 2013 року за місцем проживання у АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час конфлікту на побутовому ґрунті умисно завдав кілька ударів дерев'яною палицею та кулаками по обличчю і тілу ОСОБА_7, чим спричинив їй легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я.

Він же у другій половині дня 01 січня 2013 року у стані алкогольного сп'яніння умисно завдав ОСОБА_7 кілька ударів кулаками по тілу і голові, а також удар кулаком руки, в якій тримав кухонний ніж, внаслідок чого вона впала на скляну банку, чим спричинив їй легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 у другій половині дня 01 січня 2013 року у стані алкогольного сп'яніння умисно завдав ОСОБА_7 кілька ударів кулаками та дерев'яною палицею по тулубу, чим спричинив їй тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Крім того, ОСОБА_5 01 січня 2013 року приблизно о 20.00 год. у стані алкогольного сп'яніння умисно завдав ОСОБА_7 кілька ударів дерев'яною палицею по голові, заподіявши їй тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 01.00 по 04.00 год.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Скаржник зазначає, що суд невірно кваліфікував дії ОСОБА_5, оскільки всі його дії охоплюються складом одного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, а призначене його підзахисному покарання є невиправдано суворим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання своєї скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у спричиненні потерпілій ОСОБА_7 тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості у касаційному порядку не оскаржуються. Відповідно до вимог ст. 433 КПК при розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Твердження захисника у касаційній скарзі про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій винного є безпідставними.

Як убачається з матеріалів провадження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4 від 18 січня 2013 року на тілі потерпілої ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження:

- легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді численних синців обличчя, тулуба, кінцівок, забійної рани нижньої губи, садна підборіддя, чисельні дрібні поверхневі хаотично розміщені садна на передній та задній поверхні грудної клітини, які могли виникнути від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та від скалок скла за 1-5 діб до моменту настання смерті;

- легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді подряпин у ділянці правої щоки, колото-різаних ран обличчя, шиї, які могли виникнути від скалок скла, різана рана тильної поверхні лівої китиці, яка могла утворитися від дії леза клинка ножа;

- середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді прямих зламів ребер зліва, які могли виникнути від ударної дії тупого твердого предмета;

- тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої ділянки голови в лівій лобно-тім'яній ділянці, крововиливу під апоневроз, вдавленого зламу кісток склепіння основи черепа, забою головного мозку, які могли виникнути від ударної дії тупого твердого продовгуватого предмету із обмеженою по ширині циліндричною контактуючою поверхнею, цілком можливо дерев'яною палицею. Дані тілесні ушкодження є небезпечні для життя у момент заподіяння та спричинили смерть ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу з 01 по 04 год.

При кваліфікації дій ОСОБА_5 місцевий суд, дослідивши зібрані органом досудового розслідування докази та давши їм відповідну оцінку виходячи з пред'явленого винному обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 були заподіяні у різний спосіб: рукою, кулаком, дерев'яною палицею, кухонним ножем. При цьому, суд урахував ту обставину, що зазначені дії продовжувалися тривалий час із значною перервою між ними, під час якої обвинувачений та потерпіла продовжували вживати алкогольні напої. З підстав наведеного суд кваліфікував дії винного за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122, частинами 1, 2 ст. 125 КК, належним чином обґрунтувавши своє рішення.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками місцевого суду, навівши в ухвалі відповідно до ст. 419 КПК відповідні мотиви, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд відповідно до вимог статей 50, 65 КК урахував усі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, та прийняв обґрунтоване рішення про призначення йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, при цьому застосувавши на підставі ч. 1 ст. 70 КК принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК були би підставами для скасування судових рішень, не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачається.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 18 вересня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.