5-2385км14 Про замах на умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин - 11.09.2014 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2014 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2014 року апеляцію захисника ОСОБА_1, який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_2, залишено без задоволення, а вирок суду - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 20 квітня 2012 року, приблизно о 16-ій год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_1, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_3, з метою її умисного вбивства, під час сварки наніс їй численні удари ножем в життєво-важливий орган - голову, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці скоєння злочину. ОСОБА_2 спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді ран на правій вушній раковині, на передній поверхні вушної раковини, на тильній поверхні другого пальця правої кисті, на зовнішній поверхні другого пальця лівої кисті, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю більше шести днів, але не більше трьох тижнів.

У касаційній скарзі захисник просить про зміну судових рішень щодо ОСОБА_2, перекваліфікувавши дії останнього з ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України, обґрунтував своє прохання тим, що замах на вбивство міг бути скоєний лише з прямим умислом, якого у ОСОБА_2 не було, оскільки сварка між засудженим та потерпілою відбувалась на вулиці, в денний час, заподіяв удари старим ножем, фактично два удари з незначною силою, тому має відповідати за наслідки, що настали, а це легкі тілесні ушкодження у вигляді ран на пальцях та на вушній раковині потерпілої. Крім того, вказав на суворість призначеного покарання для 71-річного засудженого, який раніш не судимий, позитивно характеризується, інвалід третьої групи, має незадовільний стан здоров'я. Зазначає про безпідставність задоволення судом цивільного позову, витрати з якого нічим не підтверджені.

В запереченнях на касаційну скаргу з доповненнями потерпіла ОСОБА_3 просить суд касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни, наголошуючи на їх законності та обґрунтованості, заперечуючи і за змістом касаційну скаргу, оскільки засуджений і до скоєння щодо неї злочину, і після нього продовжує погрожувати позбавленням життя. Крім того, вказала, що тілесні ушкодження отримала, захищаючи голову від ударів ножем, і злочин було припинено лише завдяки перехожим, які зупинили ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника частково, в частині скасування ухвали апеляційного суду із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з недотриманням судом вимог ст. 377 КПК України 1960 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В ухвалі апеляційного суду згідно п. 8 ч. 1 ст. 377 КПК України 1960 року має бути зазначено докладні мотиви прийнятого рішення.

Також відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 КПК України 1960 року при залишені апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Так, захисником стверджувалось про неправильне застосування кримінального закону при кваліфікації дій засудженого за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України замість ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки вказувалось на такі обставини по справі як відсутність умислу на вчинення умисного вбивства за умови того, що відповідно до показань свідків сварки між ОСОБА_2 і потерпілою не було, місцем скоєння злочину - є багатолюдне місце на вулиці поблизу житлових будинків і школи, відбувалась подія у денний час, кількість ударів нанесених потерпілій - фактично два без прикладання значних зусиль та наслідки, що настали, - поранення пальців та вуха, що відносяться до легких тілесних ушкоджень тощо.

Апеляційний суд доводи апеляції захисника повною мірою не перевірив, наведених вимог кримінально-процесуального закону не дотримався.

Вважаючи апеляційну скаргу захисника необґрунтованою, суд апеляційної інстанції обмежився загальним висновком щодо підтвердження винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, вказаних у вироку, щодо достатньо повного дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, яким суд дав належну оцінку та правильно кваліфікував дії останнього за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

За таких обставин, вказані порушення перешкоджають суду касаційної інстанції дійти однозначного висновку про правильність застосування кримінального закону при юридичній оцінці дій ОСОБА_2

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд, під час якого суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляції захисника та його касаційної скарги, й з урахуванням усіх обставин прийняти належне рішення та викласти його у мотивованому судовому рішенні.